98. Основа слова і закінчення. Коренева (проста) і афіксальна (складна) основи. Відмінність похідної та непохідної основи. Вільні і зв’язані основи

Основа слова й закінчення

Носієм лексичного значення слова є основа — частина слова без закінчення: книг-а, чорн-ий, чи-та-ють.

Основа слова є спільною для всіх його форм.

До основи входить корінь слова, а також суфікси та префікси (якщо вони є).

Основи можуть бути похідними й непохідними. Похідна — основа, яка має у своєму складі, крім кореня, ще словотвірні суфікси, префікси.

Закінчення — це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення — рід, число, відмінок, особу, час тощо — і слугує для зв'язку слів у словосполученні та реченні.

Щоб виділити закінчення, необхідно змінити форму слова: рука — руками, сидіти, — сидять.

Закінчення відображає різноманітні граматичні значення слів: іменників, числівників, особових займенників (відмінок, число); у прикметників, дієприкметників, деяких займенників (рід, число, відмінок); у дієслів теперішнього і майбутнього часів (особа й число), у минулому часі (рід і число).

Якщо в якійсь формі слова немає вираженого звуками (і позначеного буквами) закінчення, вважається, що в цій формі закінчення нульове: меч [] — мечами.

У незмінюваних слів закінчення немає (Чіо-Чіо-Сан, сільпо, кімоно, апріорі, кунг-фу і т. д.).

Основа
за морфемним складом:
коренева (проста)  (складається лише з кореня)	ліс, день, школа
афіксальна (складна)  (містить корінь і словотворчий(і) афікс(и))	під’-їзд, буд-ин-ок, пере-дзвон-и-ти
за словотвірними зв’язками:
непохідна (немотивована)  (у складі якої не виділяються словотворчі  афікси, тобто вона складається з самого  кореня чи кореня й закінчення і не  мотивується спільнокореневими словами)	небо, лід, клей, знає
похідна (мотивована)  (у складі якої виділяють корінь та  словотворчий(і) афікс(и) і яка мотивується  спільнокореневими словами)	срібляр-ств-о←срібл-яр←срібл-о
за особливостями вияву в споріднених словах:
вільна  (має здатність до вільного вияву в  похідних і непохідних словах)	крик, викрик, покрикувати, перекричати  (коренева основа крик- має високий  ступінь самостійності)
зв’язана  (не має здатності вільно виявляти  морфемний склад;  функціонує лише у складі похідних слів)	взути, перезути, роззути (коренева  морфема зу- вживається виключно з  афіксальними морфемами)