2. Метод сільськогосподарської статистики

Для вивчення свого предмета - кількісної сторони масових суспільних явищ статистична наука розробила низку своїх особливих прийомів, способів, правил і методів дослідження, які в сукупності складають статистичну методологію.

Загальним методом пізнання для всіх наук, у тому числі статистики, є діалектичний метод. Відповідно до основоположних принципів і законів діалектики всі суспільні явища і процеси статистикою вивчаються в постійному русі і розвитку, не ізольовано одне від одного, а у взаємозв'язку і взаємозалежності, що дуже важливо при вивченні причинно-наслідкових взаємозв'язків між явищами.

В аналітичній роботі потрібно розглядати статистичні показники в їх взаємозв'язку, динаміці й розвитку. Неможливо пізнати стан суспільства ізольовано, вихоплюючи окремі його ознаки, оскільки їх роль і значення в різних умовах можуть змінюватися.

Спираючись на принципи діалектики, статистика вивчає різні типи й форми соціально-економічних явищ і процесів, досліджує їх особливості й оцінює вплив комплексу факторів, які формують варіацію і динаміку явищ, виявляє тенденції і закономірності їх розвитку.

При статистичному вивченні суспільних явищ керуються також діалектичним законом про перехід кількісних змін в якісні. Це має важливе значення при вивченні якісних змін у масових соціально-економічних явищах. Статистика спирається на діалектичні категорії випадкового і необхідного, одиничного і масового, індивідуального і загального.

Загальні принципи і методи наукового пізнання, розроблені в діалектиці, є фундаментом для розуміння і правильного використання статистичної методології.

Статистика сільського господарства враховує закони діалектики, пристосовуючи їх до свого предмета. На основі діалектичного методу статистика розробила свої специфічні методи дослідження. До них відносяться: статистичне спостереження, зведення і групування даних, абсолютні і відносні показники, середні величини і показники варіації, ряди динаміки, індексний, вибірковий, дисперсійний, кореляційний, табличний і графічний методи та ін.

Метод сільськогосподарської статистики є статистичний метод у конкретному застосуванні до вивчення сільськогосподарського виробництва. Практичне застосування статистичних методів у сільському господарстві показало, що при вивченні цієї галузі матеріального виробництва потрібно враховувати її особливості, які проявляються передусім у множині програм і форм спостереження. Це пов'язано із різноманіттям вирощуваних сільськогосподарських культур і домашніх тварин, великою кількістю застосовуваних при цьому виробничих процесів (від сівби до одержання готової продукції), що потребує зміни програм спостереження по періодах і фазах розвитку вирощуваних культур або утримання тварин у різні періоди року при зміні їхнього віку і стану.

Для дослідження свого предмета - системи об'єктивних статистичних показників, які характеризують стан і розвиток сільськогосподарського виробництва, статистика сільського господарства використовує усі перелічені вище статистичні методи.

Спираючись на загальні принципи діалектичного методу, сільськогосподарська статистика вивчає явища і процеси у русі, розвитку, взаємозв'язку і взаємообумовленості, виділяє різні типи і форми соціально-економічних явищ і процесів, вивчає їх особливості й досліджує вплив комплексу факторів, які формують рівень і динаміку сільськогосподарського виробництва, виявляє тенденції та закономірності його розвитку.

Статистичне дослідження у сільському господарстві, як і будь-яке, складається з трьох послідовно виконуваних етапів: 1) статистичне спостереження; 2) зведення і групування даних статистичного спостереження; 3) аналіз одержаних результатів і формулювання висновків. На кожному з цих етапів застосовуються специфічні статистичні методи.

На першому етапі статистичного дослідження на основі певний правил і відповідно до його програми і плану вирішується завдання зі збирання первинного статистичного матеріалу про кожну одиницю сукупності. Для здійснення цієї початкової стадії дослідження застосовується метод масового статистичного спостереження, який забезпечує загальність, повноту і представництво (репрезентативність) одержаної інформації. Тільки метод масового статистичного спостереження дає змогу виявитися загальним умовам і закономірностям, характерним для всієї сукупності, й уникнути впливу випадкових причин, що діють на окремі одиниці сукупності.

Статистичне спостереження в сільському господарстві завжди масове. Це пояснюється тим, що статистика вивчає закономірності, які проявляються у масових явищах під дією закону великих чисел.

Для отримання вірогідних, науково вагомих і об'єктивних результатів статистичне спостереження має охоплювати або всю генеральну сукупність явищ, що вивчаються, або тільки її частину (вибіркову сукупність), яка була б достатньо репрезентативна і давала змогу зробити висновки про те, що результати, отримані на основі вибіркових даних, достатньо точно відображають усю сукупність явищ з конкретною помилкою вибірки.

Джерелами даних для проведення статистичного спостереження у сільському господарстві є статистична звітність, первинний облік, переписи худоби, багаторічних насаджень, соціологічні опитування, вибіркові обстеження, відомчий облік та ін.

Державна і відомча статистична звітність містять широке коло необхідних для сільського господарства статистичних даних про стан і розвиток сільського господарства, ефективність використання його ресурсів і виробництва продукції.

На другому етапі статистичного дослідження зібрані дані підлягають зведенню, групуванню і обробці за допомогою різноманітних статистичних методів.

Для обробки даних сільського господарства статистика застосовує комплекс спеціальних, властивих лише статистиці, перелічених вище методів. Застосування того чи іншого статистичного методу обумовлюється поставленими цілями і завданнями дослідження і наявною інформацією.

Суть статистичного зведення полягає в подальшій систематизації даних сільськогосподарської статистики, приведення їх в певний порядок, підрахунку чисельності одиниць сукупності й ознак, що їх характеризують, а також групування даних за суттєвими для них ознаками.

Центральним моментом зведення є статистичне групування - розподіл всієї сукупності досліджених явищ на якісно однорідні типові групи і підгрупи за суттєвими для них ознаками.

Статистичне групування - центральний момент статистичного дослідження. Всі інші статистичні методи найбільш ефективні тільки на основі групування і в поєднанні з ними. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного, дисперсійного та інших можливе тільки після того, як статистичний матеріал згруповано в типові одноякісні групи.

Третім (заключним) етапом статистичного дослідження сільськогосподарського виробництва є кількісно-якісний аналіз отриманих результатів і формування висновків. На цьому етапі за допомогою обчислення узагальнюючих показників (абсолютних, відносних і середніх величин, процентів, коефіцієнтів та індексів, показників варіації, тісноти зв'язку та ін.) слід розкрити причинні зв'язки досліджуваних явищ, вивчити вплив різних факторів на результативні показники. Порівнюючи узагальнюючі показники сільськогосподарського виробництва, визначають кількісні оцінки їх поширення в просторі та розвиток у часі, виявляють тенденції й закономірності розвитку.

Перераховані етапи тісно пов'язані між собою й утворюють єдиний процес статистичного дослідження явищ і процесів, що відбуваються у сільському господарстві.