3 Оцінка колективної навчальної діяльності учнів

Як відомо, музична діяльність на уроках, зокрема хоровий спів і слухання музики, має здебільшого колективний характер. Розучуючи пісню, вчителі і студенти-практиканти, як правило, прагнуть, аби школярі зрозуміли, що від старанності кожного учня залежить якість виконання твору класом. Вони висловлюють словесну оцінку, що має як констатуючу, так і формуючу функції.

У різних класах кількох шкіл м. Києва (з другого по п'ятий) було проведено такий експеримент: розподіливши клас на три ряди, вчителі запропонували трьом учням оцінити спів кожного ряду. Школярі-слухачі прагнули насамперед почути кожного, хто співав, окремо, оцінці виконання групи загалом приділяли мало уваги. Типовими були такі коментарі: «а він не співав», «вона слова плутала», «він гудів на одній ноті» тощо.

Потім організували навчальну діяльність за групами, зменшуючи їхній кількісний склад. Школярам запропонували так виконувати пісню, щоб кожний куплет співали групи солістів у складі 3—4 учнів. Їхній спів оцінювали три однокласники. Слухачі виставляли оцінки кожному солістові окремо, не коментуючи якість виконання групи загалом. Коли доручили «журі» виставити загальну оцінку кожній групі, більшість солістів здивувалася з цього приводу.

На основі експерименту можна зробити висновок: чим менше учасників групи зайнято колективною навчальною роботою, тим рідше їхню діяльність сприймають як колективну. Більше того, не тільки школярі, а й учителі не завжди усвідомлюють суть спільної навчальної діяльності: якщо коментують виконання пісні рядами, то, як правило, виставляють загальну оцінку всьому рядові, коли ж співає кілька солістів, оцінюють дії кожного учня.

Колективна пізнавальна діяльність під час слухання твору виявляється не тільки безпосередньо в ситуації «клас — концертний зал», а й у колективних розмірковуваннях школярів про музику. Якщо висловлювання про прослухану пісню були оригінальними й діти самостійно, спільними зусиллями змогли їх узагальнити, клас заслуговує на колективну відзнаку.

Крім словесної оцінки колективної діяльності учнів, деякі вчителі застосовують також позначення-символи, що відрізнялися від згаданих більшим розміром.

Оцінюють також спільне виконання творів на дитячих музичних інструментах з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Одним оцінки виставляли за якість, іншим — за старанність, ще іншим — за творче ставлення до роботи.

ВИСНОВКИ

Педагогічна оцінка впливає на становлення соціально-психологічних взаємин між учителями, школярами й батьками. Уміння оцінювати, як один із компонентів професійної майстерності вчителя, справляє великий вплив на мотивацію учіння школярів, їхню активність у навчальній роботі, моральні риси особистості.

Суть педагогічної оцінки, хоч би якої форми вона набувала, залежить від стилю викладання і спілкування. Якщо вчитель імперативний, його оцінка буде засобом тиску на учня, утвердженням авторитету педагога. Виражена в балах чи словесно, вона принижує дитину, стримує розвиток її особистості. У руках учителя — представника гуманної педагогіки оцінка є засобом впливу на розум та емоції дітей, допомагає виховувати в них інтерес до предмета, віру у свої можливості.

Одним із складних і суперечливих є питання про критерії педагогічної оцінки. Окремі вчителі вважають, що оцінювати треба лише знання, уміння, навички, хоча й не конкретизують, що саме мають на увазі.

Було запропоновано такі критерії оцінки: виявлення інтересу до музики, безпосередній емоційний відгук на неї, висловлювання про прослуханий або виконаний твір; активні зусилля школярів у пошукових ситуаціях і вміння користуватися насамперед «ключовими» знаннями в процесі живого сприймання музики; розвиток виконавських навичок, що оцінюються з урахуванням вихідного рівня підготовки учня та його активності на заняттях.

Крім словесної оцінки колективної діяльності учнів, деякі вчителі застосовують також позначення-символи, що відрізнялися від згаданих більшим розміром.

Оцінюють також спільне виконання творів на дитячих музичних інструментах з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Одним оцінки виставляли за якість, іншим — за старанність, ще іншим — за творче ставлення до роботи.

Головне призначення оцінки в тому, щоб викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять, тактично вказати на недоліки в музичній діяльності.

Слід уникати негативних оцінок, які можуть викликати у дітей невдоволення, що може переноситися на урок музики в цілому. Якщо й ставити низьку оцінку, то лише за відверте небажання учня працювати, розвивати свої музичні здібності. По суті, цю оцінку вчитель ставить не учневі, а самому собі. Бо на те він і вчитель, щоб зацікавлювати дітей музикою, залучати до захоплюючої діяльності на уроці.

Проблема педагогічної оцінки на уроках музики складна. Серед учителів немає єдності щодо її критеріїв і форм. Гуманне ставлення до дітей немислиме без застосування всебічної і багатофункціональної педагогічної оцінки. Багато що залежить від творчого підходу й педагогічного такту вчителя: доцільно використовувати позначення-символи, що стимулюють як окремих учнів, так і клас загалом (або групи школярів).

Гуманізація навчально-виховного процесу, зокрема на уроках музики, неможлива без заміни формальної педагогічної оцінки особистісно зорієнтованою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдієвський А. Т., Болгарський А. Г., Гадалова 1. М., Жофчак 3. 3. Програми з музики для середньої школи та позакласна робота з музики в 1-4 класах. - Київ, 1994.

2. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя / Сост.: Е. С. Полякова, Э. Ф. Печерская, С. М. Сапаров. - Киев, 1991.

3. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе. - Москва, 1983.

4. Белобородова В. К., Ригина Г. С., Алиев Ю. Б. Музыкальное восприятие школьников. М., 1975.

5. Ващенко Г. Виховна роль мистецтва // Праці з педагогіки та психології, Т.4. — К.,2000. — С.196 - 256.

6. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К., 1978.

7. Вишневський О.І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. Львів, 1996.

8. Гродзенская Н. Л. Школьники слушают музыку. - Москва, 1969.

9. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального воспитания в школе. - Москва, 1989.

10. Еще о педагогических оценках на уроке музыки // Музыка в школе. - 1987. - № 2. – С. 12-16.

11. Еще о педагогических оценках на уроке музыки // Музыка в школе. - 1987. - № 3. – С. 15-18.

12. Кабалевский Д. Б. О педагогических оценках на уроке музыки // Музыка в школе. - 1986. - № 4. – С. 21-24.

13. Падалка Г. М. Учитель, музика, діти. - Київ, 1982.

14. Педагогическая оценка на уроке музыки // Музыка в школе. - 1983. - № 1. – С. 8-13.

15. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання. - Київ, 1997.

16. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч. -метод, посібник. - Тернопіль, 2000. – 215 с.

17. Ростовський О. Я., Марченко Р. О., Хлебникова Л. О., Бервецький 3. Т. Музика. Програми та поурочні методичні розробки для загальноосвітніх шкіл. 1—4 класи. - Тернопіль, 2000.

18. Савченко О. Я. Вимоги до якості початкової освіти // Початкова школа. - 1995. - № 1. – С. 18-19.

19. Савченко О. Я. Новий етап розвитку 4-річної початкової школи // Початкова школа. - 2001. - № 1. – С. 12-14.

20. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. Твори: в 5 т. – К., 1976. – Т.2.

21. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибр. твори: В 5-ти. — К.: Рад. школа, 1977. — Т. 3. — С. 283—582.

22.http://knowledge.allbest.ru