Лебідь Наталія

8 Клас, Користівська зш і-ііі ступенів Матерям бійців ато присвячується…

У небі повисла буремная хмара, –

І скоро почнеться гроза.

Прощається сумно закохана пара,

Той дощ – то дівоча сльоза.

Не тільки дівоча, бо плаче і мати,

А в серці відлунює грім,

Бо сина беруть за народ воювати,

Без нього став пусткою дім.

Не плач, моя мамо, не плач, моя мила,

Повернусь з війни я живим,

Бо армія наша – така грізна сила –

Розправиться з ворогом злим…

У серденько влучила куля ворожа –

Боровся герой до кінця.

Та, видно, такою була воля Божа –

Навіки забрати бійця.

Не раз заридає старенькая мати,

Не раз прокляне ту війну.

А чорна хустина буде покривати

До смерті її сивину.

Пам’яті героїв Небесної сотні

Страх смерті зник з сердець народу. Боже,

Чому сини Вкраїни полягли?

Я б тих політиків усіх на нуль помножила…

Якби ж сини воскреснути могли…

Тепер вони – Герої Батьківщини,

Яких «поклав» диктатора наказ.

А матерям з-під чорної хустини

Сльоза прокляття скотиться не раз!..

Не раз змиватиме обличчя…

Насниться: «Мамо, ми перемогли?»

Я проклинаю війни й протиріччя…

Якби ж сини воскреснути могли…

*********************************

Бабій Єлізавета

7 Клас, Користівська зш і-ііі ступенів

Це все моя країна

Від харківських беріз високих

Аж до Карпат, смерек зеленооких.

Від Кримських гір

До затишних кав’ярень Львова,

Це все - моя країна чорноброва.

Ти така горда, мила, чарівна,

Хоч не один раз зраджена була,

Сплюндрована, збезчещена, забута,

В полоні ворога закута.

Та все одно зцілялась, далі йшла…

Ось і сьогодні чорна днина

Нависла знов над Україною,

Свої, чужі тебе терзають,

Твоїх дітей вони вбивають,

І в серці сорому не мають.

Та вірю я і Бога молю,

Щоб дав тобі щасливу долю.

Скінчиться ніч, настане ранок,

Зустрінеш ти ще свій світанок,

І станеш на коліна перед Богом,

Попросиш в нього щиро допомоги,

І Бог зцілить твої сердечні рани,

Що вороги тобі завдали.

Піднімешся, умиєшся росою,

Вберешся у вінок, у вишиванку

І закружляєш у весільнім танку.

А я полину у дитячу мрію,

Де Аюдаг у морі височіє.

************************

Пильщик Світлана

7 Клас, Бутівський нвк Слава героїв не вмре…

Війна… Це слово тяжко зрозуміти.

Кожна мати мріє про одне –

Сина з війни живого зустріти

І не відпускати більш ніде.

Вся Україна вірить, що настане

Єдність, мир і спокій…

Слава героїв не вмре, не загине,

Й навіки буде на землі цій!