Метка Олена

6 Клас, Костянтинівська зш і-іі ступенів Умій захистить Батьківщину

У кожного є Батьківщина,

Кохана, найкраща, єдина.

Її мало дуже любити,

Її треба ще вміть захистити.

І ми, підростаюче покоління,

Приклад повинні брати

З тих, хто не боявсь на майдані

Правди святої шукати.

З тих, хто сьогодні в окопах

Під кулями бойовиків

Землю свою боронить

Заради дітей і батьків.

Заради колосся в полі

І солов’їв у гаю,

Заради щасливої долі

Землю боронить свою.

Дай же їм, Боже, сили,

Адже це діти твої.

Нехай повернуться живими

У батьківські рідні краї.

Заклик звучить по країні,

Кожному він до душі:

- Слава моїй Україні!

- Слава героям усім!

Притиченко Віта

9 Клас, Шарівський нвк Скарб рідного народу

Під синьо-жовтим стягом об’єднала

Нас рідна кров. Ми – український рід.

Ми все-таки змогли, ми подолали,

Пройшли шляхи тяжкі, тернисті бід.

Нас не зламали – в них замало сили.

Ми гордо йшли, ідем і будем йти!

До поки тепла кров у наших жилах,

Ми все одно дійдемо до мети!

По ниві боротьби вела нас пісня,

Вкраїнське слово завше в ній було.

В сучасному ж суспільстві стало тісно,

Суспільство мові місця не знайшло.

Ми в бруд зневаги топчем діаманти,

Що їх Кобзар дбайливо так плекав.

Амбіцій власних стали окупанти.

Де наш патріотизм? Нема, пропав…

То хто ж ми є? ХІБА МИ УКРАЇНЦІ?

Якщо під ноги топчем цінний скарб?

Чи то в компанії, чи наодинці,

Нам мови скарб нічого геть не варт.

Навіщо ж наші прадіди вмирали?

Щоб ми не цінували тих зусиль?

Щоб ми під ноги діамант топтали,

Будуючи свій соціальний стиль?

В погоні ми втрачаєм Україну,

В болото стали мову ми топтать.

Подумай: що чекає Батьківщину?

Без мови Україні не бувать!

Маркова Анастасія

7 Клас, Новопразька зш і-іі ступенів

Мрії про мир

Війна в наш дім прийшла зі сходу,

Забравши тисячі життів.

Вже проклинає мати в кожнім домі

Оцю неспинну кровожерливу війну…

Ми йдемо за волю всі разом єдині.

За те, щоб діти в спокої росли,

Щоб Україну в злі години

Не роздирали заздрі пси.

Коли війна затихне в Україні,

І наш народ, нарешті, житиме у мирі,

І ті солдати, що були на сході,

Додому повернуться всі живі-здорові!

Буде щаслива кожна родина

За свого відважного сина,

Який захищав Україну свою –

Рідну, щасливу й нову!

*************************

Верескун Анна

5 Клас, Андріївська зш і-іі ступенів

Пам’яті воїнів

Червоні маки вкрили землю,

То пролилася кров захисників,

Що погодинно і поденно

Нас захищають від кривавих ворогів.

Вони стоять на варті безупинно,

В руці тримають міцно автомат,

На смерть проводить мати сина

І сльози, мов струмки біжать.

Ось ріки горя омивають Україну,

І постріли на ворогів летять,

О, Боже, збережи нам землю, матір рідну,

Не дай нам впасти, перед всіми на очах.

Хай наші діти проживуть у мирі,

І небо буде чистим, як сльоза.

Та мати із війни зустріне сина,

Щоб лиш від щастя плакала вона.

**************************

Калашник Тетяна

10-А клас Новопразький НВК

Поверніть мені Батьківщину,

Мир і спокій на рідній землі,

Щоб трава зеленіла спокійно

І співали в гаю солов’ї.

Поверніть мені всіх тих героїв,

Що життя віддали в боротьбі,

Що не спали тихенько в покорі,

А за спокій ішли у бої.

Поверніть мені мирні світанки

Та легенький подих Дніпра –

Без гармат і розірваних ранків,

А з спокоєм солодкого сна.

Поверніть мені Батьківщину

І народ мій незламний верніть!

Я не хочу губити Вкраїну

Серед залпів гарматних страхіть.

*****

Мамо, навіщо нам ця війна?

Чуму брат не вернувся додому?

Чому червоніють ці хвилі Дніпра,

Що колись розганяли втому?

Чому з серпня не лине сміх,

А із грудня веселий гамір?

Чому тато не йде на поріг?

Чом могил так багато, мамо?

Матусю, рідненька, скажи,

Чому сонце не стукає в вікна?

Чом чужинець до двору забіг

Та ще й вигнати хоче за хвіртку?

Чом в душі так вирує зима,

Хоч на дворі весна в яснім квіті?

Багатьох серед нас вже нема –

За Вкраїну пішли вони в вічність.

*************************

Бунін Юрій