- •Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права. (що регулюється)
- •Метод правового регулювання трудових відносин. (як регулюється)
- •Система трудового права як галузі права
- •Поняття та класифікація джерел трудового права.
- •Основні види джерел трудового права.
- •Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно – провавих відносин, пов’язаних з виконанням роботи.
- •Сторони трудових правовідносин.
- •Класифікація трудових правовідносин.
- •Особливості правовідносин, безпосередньо пов’язаних с трудовими:
- •Профспілки як суб’єкти трудового права.
- •Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій обраних для профспілкових органів.
- •Поняття трудового колективу. Основні повноваження трудових колективів, органи трудового колективу.
- •Поняття колективного договору та його зміст.
- •Порядок укладання колективних договорів. Перевірка виконання колективних договорів. Види відповідальності за порушення колективних договорів.
- •Поняття і значення трудового договору. Зміст трудового договору.
- •Контракт як вид трудового договору.
- •Трудовий договір працівника з роботодавцем – фізичною особою.
- •Загальний порядок укладання трудових договорів. Документи необхідні при прийнятті на работу. Гарантії при прийнятті на роботу.
- •Форми трудового договору та його строк.
- •Трудові договори при прийнятті на работу за сумісництвом та при суміщенні професій.
- •Трудові договори на сезонні і тимчасові роботи.
- •Випробування при прийнятті на работу.
- •Поняття переведення на іншу работу і його відмінність від переміщення. Зміна істотних умов праці.
- •Переведення на іншу постійну работу.
- •Загальні підстави припинення трудового договору.
- •Припинення трудового договору за згодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініциативи працівника.
- •Зміна в організації виробництва та праці як підстава розірвання тд з ініциативи власника або уповноваженого ним органу. (п.1. Ст. 40 кЗпП)
- •Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініциативи власника
- •Звільнення працівника за ініциативою третіх осіб.
- •Порядок оформлення звільнення працівника. Вихідна допомога.
- •Правове регулювання відсторонення від роботи.
- •Види пільг, які надаються працівникам, які поєднують працю і навчання.
- •Поняття робочого часу та його нормативи
- •Види робочого дня і робочого тижня
- •Поняття режиму рабочого часу та його види
- •Надурочні роботи і порядок їх застосування
- •Чергування на підприємствах, організаціях установах.
- •Поняття відпочинку та його види. Перерви протягом рабочого дня і між рабочими днями.
- •Щотежнєвий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і нерабочі дні.Компенсація за роботу у святкові і нерабочі дні.
- •Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
- •Право на додаткову щорічну відпустку та її тривалість.
- •Соціальні відпустки та порядок їх надання.
- •Творчі відпустки
- •Порядок надання і використання щорічних відпусток.
- •Відпусстки без збереження заробітної плати.
- •50. Поняття заробітної плати та її структура. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці
- •Почасова система оплати праці
- •Відрядна система оплати праці
- •Преміальна система оплати праці
- •Винагорода за підсумками роботи за рік
- •56. Порядок виплати заробітної плати
- •57. Обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування, що можуть приводитися за наказом чи розпорядженням власника.
- •58. Поняття компенсаційних виплат і їх види
- •59. Гарантійні виплати і доплати.
- •60. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •61. Заохочення за успіхи у роботі
- •62. Поняття дисциплінарної відповідальності та її види
- •64. Поняття матеріальної відповідальності по трудовому праву і її відміність від майнової відповідності по цивільному праві.
- •65. Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •66. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність
- •67 Повна індивідуальна матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів
- •68. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 2,3,4,5 ст.134 кЗпП України
- •69. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 6,7,8,9 ст.134 кЗпП України
- •70. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •71. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації працівником
- •72. Порядок прокритття шкоди, заподіяної працівником
- •73. Поняття нащасного випадку, пов'язаний з виробництвом. Акт про нещасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •74. Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •75. Права неповнолітніх у трудових правовідносин
- •76. Застосування праці осіб з пониженою працездатність
- •77. Понятта та виникнення трудових спорів
- •78. Розгляд трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
Профспілки як суб’єкти трудового права.
Професійні спілки — це організації, створювані на підставі вільного вибору громадян, пов'язаних спільними виробничими, професійними інтересами по роду їх діяльності, з метою представництва і захисту їх інтересів та соціально-трудових прав. Профспілки — незалежна громадська організація, наділена правовим статусом, визначеним законодавством. Законодавство України, зокрема Цивільний кодекс (ст.21), визнає профспілки юридичними особами. Це означає, що в результаті їх організаційної єдності, економічної самостійності, правової регламентації їх діяльності законодавством і статутними документами вони володіють право- і дієздатністю, спроможні виступати від свого імені з метою захисту своїх інтересів і в першу чергу — інтересів своїх членів та нести юридичну відповідальність.
Як громадська організація професійні спілки засновані на членстві, і кожний громадянин має право вільно визначатися щодо своєї участі в профспілці. Належність чи неналежність до них не тягне за собою будь-яких обмежень громадян у правах. Це положення закріплене статтею 36 Конституції України. При цьому слід зазначити, що в питаннях колективних інтересів професійні спілки захищають інтереси всіх працівників незалежно від їх член
ства в професійній організації. Це обумовлено тим, що умови прийнятого колективного договору поширюються на всіх членів трудового колективу, в тому числі і на тих, хто не є членом профспілки. Що ж до індивідуальних прав останніх, то вони не захищаються профспілками.
Діяльність професійних спілок здійснюється на підставі законодавства і колективних договорів, а регулюється нормами, встановленими керівними профспілковими органами.
В першу чергу, за змістом питань, з приводу яких застосовуються права профспілок. Це питання забезпечення зайнятості, нормування і оплати праці, робочого часу, часу відпочинку, дисципліни праці, гарантій і компенсацій, охорони праці і контролю за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці.
Далі, залежно від рівня самостійності профспілок у вирішенні питань розрізняють:
а) права на вирішення питань на паритетних началах. На таких умовах укладаються колективні договори і угоди між профспілкою та роботодавцем чи органом виконавчої влади.
б) права, які належать до самостійного вирішення профспілковим органом. Прикладом реалізації таких прав можуть слугувати дії профспілок проти незаконного звільнення працівника за ініціативою адміністрації;
в) права щодо участі у вирішенні питань, пов'язаних з регулюванням трудових відносин, власником або уповноваженим ним органом, державними чи місцевими органами.
Залежно від форми вираження і їх юридичної сили права профспілок поділяються на такі:
а) дорадчі — у випадку запрошення профспілкового органу до обговорення певних питань. (наприклад, в правотворчості);
б) узгоджувальні права, суть яких в тому, що без згоди профспілок рішення власника або уповноваженого ним органу не може бути прийняте. (наприклад, дозвіл на проведення надурочних робіт);
в) права вимагати певних дій від роботодавця, наприклад, виконати заходи, передбачені законодавством.
За змістом діяльності права профспілкових організацій можна поділити на дві великі групи: права щодо встановлення умов праці і норм регулювання трудових відносин та права щодо контролю за дотриманням власником або уповноваженим ним органом чинного законодавства з питань регулювання трудових відносин.