- •Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права. (що регулюється)
- •Метод правового регулювання трудових відносин. (як регулюється)
- •Система трудового права як галузі права
- •Поняття та класифікація джерел трудового права.
- •Основні види джерел трудового права.
- •Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно – провавих відносин, пов’язаних з виконанням роботи.
- •Сторони трудових правовідносин.
- •Класифікація трудових правовідносин.
- •Особливості правовідносин, безпосередньо пов’язаних с трудовими:
- •Профспілки як суб’єкти трудового права.
- •Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій обраних для профспілкових органів.
- •Поняття трудового колективу. Основні повноваження трудових колективів, органи трудового колективу.
- •Поняття колективного договору та його зміст.
- •Порядок укладання колективних договорів. Перевірка виконання колективних договорів. Види відповідальності за порушення колективних договорів.
- •Поняття і значення трудового договору. Зміст трудового договору.
- •Контракт як вид трудового договору.
- •Трудовий договір працівника з роботодавцем – фізичною особою.
- •Загальний порядок укладання трудових договорів. Документи необхідні при прийнятті на работу. Гарантії при прийнятті на роботу.
- •Форми трудового договору та його строк.
- •Трудові договори при прийнятті на работу за сумісництвом та при суміщенні професій.
- •Трудові договори на сезонні і тимчасові роботи.
- •Випробування при прийнятті на работу.
- •Поняття переведення на іншу работу і його відмінність від переміщення. Зміна істотних умов праці.
- •Переведення на іншу постійну работу.
- •Загальні підстави припинення трудового договору.
- •Припинення трудового договору за згодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініциативи працівника.
- •Зміна в організації виробництва та праці як підстава розірвання тд з ініциативи власника або уповноваженого ним органу. (п.1. Ст. 40 кЗпП)
- •Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініциативи власника
- •Звільнення працівника за ініциативою третіх осіб.
- •Порядок оформлення звільнення працівника. Вихідна допомога.
- •Правове регулювання відсторонення від роботи.
- •Види пільг, які надаються працівникам, які поєднують працю і навчання.
- •Поняття робочого часу та його нормативи
- •Види робочого дня і робочого тижня
- •Поняття режиму рабочого часу та його види
- •Надурочні роботи і порядок їх застосування
- •Чергування на підприємствах, організаціях установах.
- •Поняття відпочинку та його види. Перерви протягом рабочого дня і між рабочими днями.
- •Щотежнєвий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і нерабочі дні.Компенсація за роботу у святкові і нерабочі дні.
- •Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
- •Право на додаткову щорічну відпустку та її тривалість.
- •Соціальні відпустки та порядок їх надання.
- •Творчі відпустки
- •Порядок надання і використання щорічних відпусток.
- •Відпусстки без збереження заробітної плати.
- •50. Поняття заробітної плати та її структура. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці
- •Почасова система оплати праці
- •Відрядна система оплати праці
- •Преміальна система оплати праці
- •Винагорода за підсумками роботи за рік
- •56. Порядок виплати заробітної плати
- •57. Обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування, що можуть приводитися за наказом чи розпорядженням власника.
- •58. Поняття компенсаційних виплат і їх види
- •59. Гарантійні виплати і доплати.
- •60. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •61. Заохочення за успіхи у роботі
- •62. Поняття дисциплінарної відповідальності та її види
- •64. Поняття матеріальної відповідальності по трудовому праву і її відміність від майнової відповідності по цивільному праві.
- •65. Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •66. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність
- •67 Повна індивідуальна матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів
- •68. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 2,3,4,5 ст.134 кЗпП України
- •69. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 6,7,8,9 ст.134 кЗпП України
- •70. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •71. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації працівником
- •72. Порядок прокритття шкоди, заподіяної працівником
- •73. Поняття нащасного випадку, пов'язаний з виробництвом. Акт про нещасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •74. Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •75. Права неповнолітніх у трудових правовідносин
- •76. Застосування праці осіб з пониженою працездатність
- •77. Понятта та виникнення трудових спорів
- •78. Розгляд трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
71. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації працівником
розмір дійсної шкоди є саме тим критерієм, за допомогою якого точно встановлюється сума, що піддягає відшкодуванню працівником з урахуванням виду відповідальності, ступеня вини, конкретної обстановки, за якої було заподіяно шкоду, Його майнового стану. Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови "Про судову практику по справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їхніми працівниками" роз'яснив, що розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до ст.1353 КЗпП Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
Визначаючи розмір шкоди, суд має виходити з цін на матеріальні цінності, що діють у даній місцевості на час вирішення справи, і застосовувати встановлені нормативно-правовими актами для цих випадків кратність, коефіцієнти, індекси, податок на додану вартість, акцизний збір тощо. При вирішенні позовів, у яких об'єднано декілька вимог про відшкодування працівником шкоди, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначається по кожній з об'єднаних вимог з урахуванням відповідного їй виду і меж матеріальної відповідальності. Визначена в такий спосіб сума відшкодування по кожному випадку заподіяння шкоди включається до загальної суми, яка підлягає стягненню з працівника з урахуванням передбаченого ст. 233 КЗпП
Розмір заподіяної підприємству прямої дійсної шкоди відповідно до ч. 1 ст. 135 і КЗпП України щодо майна, яке було в експлуатації і на яке передбачено амортизаційні відрахування, визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за винятком зносу згідно з установленими нормами. Отже, розмір прямої дійсної шкоди спочатку визначають в натурі, а потім провадять грошову оцінку вартості матеріальних цінностей. Визначати обсяг шкоди в натуральному вираженні не потрібно лише в тих випадках, коли нестача стосується грошових коштів.
72. Порядок прокритття шкоди, заподіяної працівником
Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.