- •Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права. (що регулюється)
- •Метод правового регулювання трудових відносин. (як регулюється)
- •Система трудового права як галузі права
- •Поняття та класифікація джерел трудового права.
- •Основні види джерел трудового права.
- •Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно – провавих відносин, пов’язаних з виконанням роботи.
- •Сторони трудових правовідносин.
- •Класифікація трудових правовідносин.
- •Особливості правовідносин, безпосередньо пов’язаних с трудовими:
- •Профспілки як суб’єкти трудового права.
- •Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій обраних для профспілкових органів.
- •Поняття трудового колективу. Основні повноваження трудових колективів, органи трудового колективу.
- •Поняття колективного договору та його зміст.
- •Порядок укладання колективних договорів. Перевірка виконання колективних договорів. Види відповідальності за порушення колективних договорів.
- •Поняття і значення трудового договору. Зміст трудового договору.
- •Контракт як вид трудового договору.
- •Трудовий договір працівника з роботодавцем – фізичною особою.
- •Загальний порядок укладання трудових договорів. Документи необхідні при прийнятті на работу. Гарантії при прийнятті на роботу.
- •Форми трудового договору та його строк.
- •Трудові договори при прийнятті на работу за сумісництвом та при суміщенні професій.
- •Трудові договори на сезонні і тимчасові роботи.
- •Випробування при прийнятті на работу.
- •Поняття переведення на іншу работу і його відмінність від переміщення. Зміна істотних умов праці.
- •Переведення на іншу постійну работу.
- •Загальні підстави припинення трудового договору.
- •Припинення трудового договору за згодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініциативи працівника.
- •Зміна в організації виробництва та праці як підстава розірвання тд з ініциативи власника або уповноваженого ним органу. (п.1. Ст. 40 кЗпП)
- •Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініциативи власника
- •Звільнення працівника за ініциативою третіх осіб.
- •Порядок оформлення звільнення працівника. Вихідна допомога.
- •Правове регулювання відсторонення від роботи.
- •Види пільг, які надаються працівникам, які поєднують працю і навчання.
- •Поняття робочого часу та його нормативи
- •Види робочого дня і робочого тижня
- •Поняття режиму рабочого часу та його види
- •Надурочні роботи і порядок їх застосування
- •Чергування на підприємствах, організаціях установах.
- •Поняття відпочинку та його види. Перерви протягом рабочого дня і між рабочими днями.
- •Щотежнєвий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і нерабочі дні.Компенсація за роботу у святкові і нерабочі дні.
- •Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
- •Право на додаткову щорічну відпустку та її тривалість.
- •Соціальні відпустки та порядок їх надання.
- •Творчі відпустки
- •Порядок надання і використання щорічних відпусток.
- •Відпусстки без збереження заробітної плати.
- •50. Поняття заробітної плати та її структура. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці
- •Почасова система оплати праці
- •Відрядна система оплати праці
- •Преміальна система оплати праці
- •Винагорода за підсумками роботи за рік
- •56. Порядок виплати заробітної плати
- •57. Обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування, що можуть приводитися за наказом чи розпорядженням власника.
- •58. Поняття компенсаційних виплат і їх види
- •59. Гарантійні виплати і доплати.
- •60. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •61. Заохочення за успіхи у роботі
- •62. Поняття дисциплінарної відповідальності та її види
- •64. Поняття матеріальної відповідальності по трудовому праву і її відміність від майнової відповідності по цивільному праві.
- •65. Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •66. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність
- •67 Повна індивідуальна матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів
- •68. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 2,3,4,5 ст.134 кЗпП України
- •69. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 6,7,8,9 ст.134 кЗпП України
- •70. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •71. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації працівником
- •72. Порядок прокритття шкоди, заподіяної працівником
- •73. Поняття нащасного випадку, пов'язаний з виробництвом. Акт про нещасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •74. Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •75. Права неповнолітніх у трудових правовідносин
- •76. Застосування праці осіб з пониженою працездатність
- •77. Понятта та виникнення трудових спорів
- •78. Розгляд трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
67 Повна індивідуальна матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів
а шкоду, заподіяну підприємству, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі тільки у випадках, прямо передбачених законодавством України. Перелік цих випадків дає ст. 134 КЗпП, яка передбачає вісім випадків такої відповідальності.
1. Матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів. Крім трудового договору між працівником і підприємством може бути укладений письмовий договір про прийняття працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Такі письмові договори відповідно до ст. 135' КЗпП можуть бути укладені підприємством з працівниками, які досягли вісімнадцятирічного віку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процессі виробництва переданих їм цінностей.
Таким чином, повну матеріальну відповідальність несе працівник, посада якого зазначена в спеціальному переліку, коли з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність і коли шкода заподіяна незабезпеченням цілості майна або інших цінностей, що передані йому для зберігання або для інших цілей. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо з інших підстав він не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі.
Якщо договір про повну матеріальну відповідальність укладено з працівником, посада якого або виконувана робота не зазначена у переліку працівників, з якими можна укладати письмові договори, такий працівник може нести відповідальність за передані йому цінності або інше майно лише в обмеженому розмірі, коли відсутні інші підстави для відповідальності в повному розмірі. Такі ж наслідки настають і тоді, коли з працівником можна було укласти договір про повну матеріальну відповідальність, але він не був укладений. При цьому односторонні зобов'язання працівника щодо відповідальності за збереження матеріальних цінностей або покладення такої відповідальності наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу правового значення не мають, оскільки закон вимагає укладення письмового договору, де повинні бути вказані зобов'язання не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу про створення належних умов для збереження цінностей.
Пункт 1 ст. 134 КЗпП передбачає повну матеріальну відповідальність працівника на підставі письмового договору «за незабезпечення цілості майна або інших цінностей». При розгляді спорів про покладення відповідальності на працівника за цією підставою виникає питання: чи може працівник нести відповідальність за наявності майна, але пошкодженого, такого, що втратило свої споживчі якості? На це питання мимохідь, побічно дав роз'яснення Пленум Верховного Суду України в ч. 1 п. 8 постанови від 29 грудня 1992 p., № 14, зазначивши, що працівник несе повну матеріальну відповідальність «за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття)».
Поряд з індивідуальною матеріальною відповідальністю при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.