- •Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права. (що регулюється)
- •Метод правового регулювання трудових відносин. (як регулюється)
- •Система трудового права як галузі права
- •Поняття та класифікація джерел трудового права.
- •Основні види джерел трудового права.
- •Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно – провавих відносин, пов’язаних з виконанням роботи.
- •Сторони трудових правовідносин.
- •Класифікація трудових правовідносин.
- •Особливості правовідносин, безпосередньо пов’язаних с трудовими:
- •Профспілки як суб’єкти трудового права.
- •Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій обраних для профспілкових органів.
- •Поняття трудового колективу. Основні повноваження трудових колективів, органи трудового колективу.
- •Поняття колективного договору та його зміст.
- •Порядок укладання колективних договорів. Перевірка виконання колективних договорів. Види відповідальності за порушення колективних договорів.
- •Поняття і значення трудового договору. Зміст трудового договору.
- •Контракт як вид трудового договору.
- •Трудовий договір працівника з роботодавцем – фізичною особою.
- •Загальний порядок укладання трудових договорів. Документи необхідні при прийнятті на работу. Гарантії при прийнятті на роботу.
- •Форми трудового договору та його строк.
- •Трудові договори при прийнятті на работу за сумісництвом та при суміщенні професій.
- •Трудові договори на сезонні і тимчасові роботи.
- •Випробування при прийнятті на работу.
- •Поняття переведення на іншу работу і його відмінність від переміщення. Зміна істотних умов праці.
- •Переведення на іншу постійну работу.
- •Загальні підстави припинення трудового договору.
- •Припинення трудового договору за згодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініциативи працівника.
- •Зміна в організації виробництва та праці як підстава розірвання тд з ініциативи власника або уповноваженого ним органу. (п.1. Ст. 40 кЗпП)
- •Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініциативи власника
- •Звільнення працівника за ініциативою третіх осіб.
- •Порядок оформлення звільнення працівника. Вихідна допомога.
- •Правове регулювання відсторонення від роботи.
- •Види пільг, які надаються працівникам, які поєднують працю і навчання.
- •Поняття робочого часу та його нормативи
- •Види робочого дня і робочого тижня
- •Поняття режиму рабочого часу та його види
- •Надурочні роботи і порядок їх застосування
- •Чергування на підприємствах, організаціях установах.
- •Поняття відпочинку та його види. Перерви протягом рабочого дня і між рабочими днями.
- •Щотежнєвий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і нерабочі дні.Компенсація за роботу у святкові і нерабочі дні.
- •Право на основну щорічну відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки.
- •Право на додаткову щорічну відпустку та її тривалість.
- •Соціальні відпустки та порядок їх надання.
- •Творчі відпустки
- •Порядок надання і використання щорічних відпусток.
- •Відпусстки без збереження заробітної плати.
- •50. Поняття заробітної плати та її структура. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці
- •Почасова система оплати праці
- •Відрядна система оплати праці
- •Преміальна система оплати праці
- •Винагорода за підсумками роботи за рік
- •56. Порядок виплати заробітної плати
- •57. Обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування, що можуть приводитися за наказом чи розпорядженням власника.
- •58. Поняття компенсаційних виплат і їх види
- •59. Гарантійні виплати і доплати.
- •60. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •61. Заохочення за успіхи у роботі
- •62. Поняття дисциплінарної відповідальності та її види
- •64. Поняття матеріальної відповідальності по трудовому праву і її відміність від майнової відповідності по цивільному праві.
- •65. Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •66. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність
- •67 Повна індивідуальна матеріальна відповідальність на підставі письмових договорів
- •68. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 2,3,4,5 ст.134 кЗпП України
- •69. Повна матеріальна відповідальність за п.П. 6,7,8,9 ст.134 кЗпП України
- •70. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •71. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації працівником
- •72. Порядок прокритття шкоди, заподіяної працівником
- •73. Поняття нащасного випадку, пов'язаний з виробництвом. Акт про нещасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •74. Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •75. Права неповнолітніх у трудових правовідносин
- •76. Застосування праці осіб з пониженою працездатність
- •77. Понятта та виникнення трудових спорів
- •78. Розгляд трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
Поняття трудових правовідносин. Відмінність трудових правовідносин від цивільно – провавих відносин, пов’язаних з виконанням роботи.
Трудовими правовідносинами є всі суспільні відносини, які врегульовані нормами трудового права. Тобто увесь комплекс суспільних відносин (а не лише власне трудові), які становлять предмет трудового права як самостійної галузі, називають трудовими правовідносинами.
Трудові правовідносини — це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
Трудові правовідносини нараховують декілька видів відносно самостійних правових зв'язків. А це відповідним чином позначається і на кількісному складі учасників цих правовідносин та зумовлює специфіку юридичних фактів, що є під-, ставами для їх виникнення.
Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці.
трудовий договір відрізняється від цивільно-правових договорів тим, що працівник виконує роботу визначеного роду відповідно до його професії, спеціальності, посади і кваліфікації, здійснює визначену трудову функцію в діяльності підприємства, організації, або установи та дотримується режиму робочого часу, виконує визначену роботу і дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника роботою відповідно до його трудової функції, а також забезпечити умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, і вчасно виплачувати працівнику заробітну плату.
Сторони трудових правовідносин.
Сторонами (суб'єктами) трудового правовідношення є працівник та роботодавець.
Працівником може бути тільки фізична особа, яка має відповідні властивості (право- і дієздатність) і досягла певного віку. Стороною у трудовому правовідношенні не може бути група осіб.
Субєкти трудового права - це учасники суспільних відносин, що регулюються трудовим правом, наділені відповідними субєктивними правами і юридичними обовязками.
До субєктів трудового права відносяться:
• працівники;
• роботодавці;
• профспілкові органи;
• представники працівників і роботодавців.
Працівник - це фізична особа (громадянин, іноземець, особа без громадянства), що є стороною трудового договору (контракту), що виконує роботу з певної спеціальності, кваліфікації та посади, зобовязаний підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Як субєкти трудового права всі громадяни повинні володіти фактичною здатністю до праці. Ця здатність залежить від сукупності фізичних і розумових можливостей, якими володіє людина.
Трудова правосубєктність встановлюється чинним законодавством, як правило, після досягнення громадянами пятнадцяти років, оскільки згідно зі ст. 63 ТК РФ не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Однак у випадку отримання основної загальної освіти або залишення загальноосвітнього закладу у відповідності з федеральним законодавством, допускається прийняття на роботу осіб, які досягли 15 років. Крім цього, у вільний від навчання час особи мають право влаштовуватися на легку роботу після досягнення 14 років, але за згодою своїх законних представників.
Роботодавцем може бути комерційна або некомерційна організація, а також фізична особа, як має, так і не має статусу індивідуального підприємця. Правосубєктність роботодавця як потенційного учасники трудових правовідносин полягає в тому, що він:
• володіє правом прийому на роботу, розстановки та звільнення кадрів;
• наділений правом організації та управління процесом праці;
• має фонд оплати праці для розрахунків з працівниками;
• має у своєму розпорядженні відокремлене майно. Основи правового становища профспілкових органів як
субєктів трудових відносин визначені в Законі "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 12 січня 1996 р. (далі ФЗ про профспілки).
Профспілка - це добровільне громадське обєднання громадян, повязаних спільними виробничими, професійними інтересами по роду їх діяльності, що створюється з метою представництва і захисту їхніх соціально-трудових прав та інтересів. Усі профспілки користуються рівними правами.