Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответи трудове право 1-78.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
570.37 Кб
Скачать
  1. Надурочні роботи і порядок їх застосування

Роботи понад встановлену тривалість робочого часу є надурочними. Як правило, надурочні роботи не допускаються. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати такі роботи лише у виняткових випадках, що визначені законодавством.

Дозволяється проведення надурочних робіт, що необхідні для оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків, при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування, при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих.

До виняткових випадків, що вимагають проведення надурочних робіт, належить також виконання вантажно-розвантажувальних робіт продовження роботи в разі неявки працівника, який заступає, якщо робота не допускає перерви. Наведений в ст. 62 КЗпП перелік випадків, коли власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи, є вичерпним. Надурочні роботи можуть проводитись власником або уповноваженим ним органом лише з дозволу профспілкового комітету підприємства.

Профспілкові комітети повинні здійснювати повсякденний контроль за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про тривалість робочого часу і часу відпочинку, виявляти причини, що породжують надурочні роботи, і добиватися від власника або уповноваженого ним органу вжиття заходів щодо їх усунення.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Компенсуються надурочні роботи додатковою оплатою у розмірах, що визначені ст. 106 КЗпП. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається.

  1. Чергування на підприємствах, організаціях установах.

Залучення працівників до чергування регулюється постановою Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. N 233 "Про чергування на підприємствах і в установах", яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР" від 12.09.91 р. N 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України.

Відповідно до цієї постанови чергування працівників після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках і лише за погодженням з профспілковим органом.

Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних з трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації.

При цьому не допускається залучення працівників до чергування частіше одного разу на місяць.

Тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу. Якщо ж працівник залучається до чергування у вихідний чи святковий день, йому повинен бути наданий відгул протягом найближчих 10 днів. Тривалість відгулу повинна дорівнювати тривалості чергування.

Графік чергування затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Залучення працівників до чергування провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам за чергування.

Отже, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються.

Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, порядок залучення працівників до чергування має визначатися у колективному договорі підприємства з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

При цьому час чергування вдома (без права відлучатися на випадок виклику на роботу) здійснюється з розрахунку: за кожну годину чергування - 1/4 частини години нормального робочого часу. За чергування вдома надається інший день відпочинку протягом одного місяця з дня чергування.