- •Плани практичних занять транспорне право
- •Тема 1. Загальні питання теорії транспортного права План практичного заняття
- •Тема 2. Транспортні правовідносини План практичного заняття
- •Тема 3. Організаційно-правові засади управління транспортом в Україні План практичного заняття
- •Тема 4. Транспортні правопорушення та юридична відповідальність План практичного заняття
- •Тема 5. Основи автотранспортного права План практичного заняття
- •Тема 6. Основи залізничного права План практичного заняття
- •Тема 7. Основи повітряного права План практичного заняття
- •Тема № 8 Основи морського права План практичного заняття
- •Тема № 9 Основи річкового права План практичного заняття
- •Тема 2. Транспортні правовідносини. План
- •Суб’єкти транспортних правовідносин.
- •3. Система та особливості транспортних зобов’язань.
- •Лекція 3
- •Поняття та структура транспортної системи України
- •Державне управління в галузі транспорту, його цілі й завдання
- •Суб'єкти (органи), які здійснюють управління транспортом, їхня структура й повноваження.
- •Форми і методи управління транспортом
Тема 3. Організаційно-правові засади управління транспортом в Україні План практичного заняття
Поняття транспортної системи України: транспорт загального користування, промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.
Мета й завдання державного управління в галузі транспорту.
Принципи управління транспортом.
Повноваження й компетенція місцевих органів влади та самоврядування щодо управління транспортом.
Ліцензування окремих видів транспортної діяльності. Майно підприємств транспорту.
Реферати:
Тарифи та платежі на транспорті.
Транспортні засоби та вимоги до них.
Практичне завдання:
Автотранспортне підприємство звернулося до Державтоадміністрації із заявою та відповідними документами про видачу ліцензії на здійснення внутрішніх пасажирських маршрутних автоперевезень. Орган ліцензування відмовив у видачі ліцензії. У рішенні про відмову зазначено, що автоперевізник використовує не тільки власні транспортні засоби, а й залучає інші на підставі договорів з фізичними особами-підприємцями про організацію автоперевезень або спільну діяльність. Автоперевізник надав належним чином оформлені копії таких договорів, однак, на думку органу ліцензування, такі договори не є свідченням законного використання транспортних засобів, що належать іншим субєктам господарювання. Якими нормативно-правовими актами регулюється це питання? Чи має право автоперевізник використовувати транспортні засоби на інших, ніж право власності, законних підставах? Чи може бути рішення органу ліцензування оскаржене?
ТОВ «А» звернулося 15.04.2009р. до відповідного підрозділу МВС у м. Києві із заявою про реєстрацію легкового автомобіля, право власності на який підтверджується договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. В реєстрації було відмовлено з наступних мотивів: (а) у м. Києві діє філія ТОВ «А», для якої було придбано автомобіль, а місцезнаходження самого ТОВ «А» - м. Черкаси; (б) оскільки за ТОВ «А» зареєстровано вже 18 автомобілів, реєстрація наступного являється можливою тільки за умов створення власного автогосподарства. Чи є державна реєстрація автотранспорту обов’язком його власника? На підставі яких документів про право власності може бути проведена державна реєстрація автотранспорту? Чи може бути проведена реєстрація автотранспорту за місцезнаходженням філії юридичної особи? Якими нормативно-правовими актами регулюється це питання? Надайте правову оцінку діям сторін.
Тема 4. Транспортні правопорушення та юридична відповідальність План практичного заняття
1. Поняття та види транспортних правопорушень.
2. Транспортні злочини, їх характеристика та особливості.
3. Юридична відповідальність за транспортні злочини.
Реферат
Цивільно-правові проступки та особливості відповідальності.
Завдання для самостійної роботи
Особливості перевезення небезпечних вантажів
Порядок використання повітряного простору України
Порядок реєстрації ліній закордонного плавання
Правові засади обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України
Правові засади організації метеорологічного забезпечення авіації
Арешт торговельного судна як захід забезпечення морських вимог
Розподіл загальної аварії
Практичне завдання:
Морському судну «Альфа» під час буксирування з порту «О» до порту «М» було спричинено пошкодження, яке призвело до втрати частини вантажу, який знаходився на ньому. Власник судна звернувся до адміністрації морського порту «О», якому належить буксир і капітан якого здійснював операцію, про відшкодування завданої шкоди, однак отримав відмову у відшкодуванні, зазначаючи на те, що відповідно до законодавства відповідальність несе власник морського судна. Якими нормативно-правовими актами регулюється це питання? Чи був між сторонами укладений договір буксирування? Який вид буксирування мав місце? Хто буде нести відповідальність в даному випадку?
ДП «А» надало морське судно «Б» у фрахтування Судноплавній компанії «В», яка спеціалізується на перевезеннях небезпечних вантажів. У зв’язку із пошкодженням вантажу під час перевезення, вантажовласник (відправник вантажу) звернувся до Судноплавної компанії «В» з вимогою про відшкодування шкоди, однак, йому було відмовлено. На підставі отриманої відповіді вантажовласник вимушений був звернутися до господарського суду з морською вимогою про арешт морського судна «Б». Хто в даному випадку має нести відповідальність за пошкодження вантажу? Чи обмежується така відповідальність? Чи має право вантажовласник звертатися із морською вимогою про арешт судна? Чи є підстави у господарського суду для прийняття такої вимоги? Складіть документ – відповідь господарського суду.
