4. Економічне середовище мев

Оскільки міжнародні економічні відносини є підсистемою еко­номічної системи, то резонно поступають ті, хто всі інші елемен­ти цієї системи, що не відносяться до сфери МЕВ, зводить до економічного середовища МЕВ.

Одним з показників економічного потенціалу країни є наяв­ність природних, ресурсів., котрі можна розглядати з позицій при-родно-географічного і економічного середовищ МЕВ одночасно. В економічному плані більш цікавим є не факт наявності того чи іншого ресурсу, а факт ефективності його використання, факт мож­ливостей його використання. Наприклад, Україна має порівняно великі поклади нафти, але спроможна видобутії тільки до 15 від­сотків, а на решту не має ні потужностей, ні технологій. У той же час, нафта, яку вже здобуто, використовується також не найкра­щим чином. Тому наша країна, будучи достатньо багатою на енергетичні ресурси, є одним з найбільших боржників за імпорт цих же ресурсів.

Стан наукових досліджень, розвиток засобів виробництва, тех­ніки і технологій залишають помітний відбиток на розвитку між­народних економічних відносин, на структуру експортно-імпорт­них угод. Розвинені країни, як правило, експортують продукцію переробної промисловості, а країни, де технології та засоби ви­робництва знаходяться на низькому рівні розвитку, експортують частіше сировину, а в кращому випадку напівфабрикати.

Немаловажну дію на МЕВ справляє демографічна ситуація в різних країнах. V країнах з великою густотою населення, як пра­вило, є багато зайвої дешевої робочої сили, а в країнах, де гус­тота населення незначна, завжди не вистачає дешевих робочих рук, але там буває достатньо кваліфікованих кадрів. Це й приз­водить до виникнення й розгортання такого .процесу, як міжна­родна трудова міграція. Розглядаючи даний процес, слід брати до уваги й рівень еквівалентної оплати кваліфікованої праці. Як­що у якійсь з країн висококваліфіковані спеціалісти не отриму­ють відповідно високих доходів за свою складну працю, то від­бувається так званий процес «відпливу розуму». З іншого боку, заохочення інтелектуальної праці призводить до зростання інте­лектуального потенціалу країни, що дає їй певні переваги на сві­товому ринку, так як країна з найновішими ідеями, знаннями, технологіями" спроможна виготовляти більше нового якіснішого продукту з найменшими витратами. Там же, де є високий інте­лектуальний потенціал, завжди краще складаються справи з роз витком комунікацій, з системами збереження і швидкої передачі інформації, там краще розвинені транспортні мережі та засоби, що прискорює розвиток як національного виробництва, так і зов­нішньоекономічної діяльності.

Сприяє розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а відповід­но й усіх міжнародних економічних відносин, розбудована на су­часному рівні фінансово-кредитна система країни. Особливо важ­ливо, щоб така, система була досить багатою на кошти і змогла обслуговувати найбагатші фірми світу.

Не менш важливими елементами економічного середовища МЕВ є рівень доходів і рівень споживання у тій чи-іншій країні. Чим вищий у країні рівень доходів, тим більше продукції й за ви­щими цінами буде придбано населенням. Така обставина завжди є привабливою для іноземних фірм.

Загалом до економічного середовища МЕВ можна віднести стан розвитку економічних потенціалів країн, стан інтегрованості країн у світове господарство. Великий вплив на МЕВ здійснює оптимальність розвитку народногосподарських структур і експорт­них потенціалів. Крім наведених, до основних факторів посилення економінчої взаємозалежності країн слід віднести:

• міжнародну спеціалізацію економічної діяльності країн;

• спільність економічних інтересів країн (рівень життя, опти­ мальність виробництва, збереження ресурсів тощо);

• глобальні проблеми людства.