Семінарське заняття. Глобальні проблеми у світлі загальнолюдських моральних цінностей

План

1. Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення.

2. Турбота про здоров'я й виживання - моральний імператив сучасності. Проблеми біоетики.

3. Проблеми війни та миру крізь призму моралі.

4. Проблема голоду в світлі загальнолюдських моральних цінностей.

5. Етичний сенс екологічних проблем.

1. Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення

За останні 200 років наука і технологія пройшли більший шлях, ніж за попередні 2 тисячоліття. В результаті сталося ускладнення життя людського суспільства, виникли проблеми, які є загрозою і викликом усьому людству.

До основних причин появи глобальних проблем ми можемо віднести:

• посилення активно-перетворюючої діяльності людини;

• зростання економічних, політичних, культурних зв'язків у світі - глобалізаційний процес;

• низький рівень людської свідомості.

Одним з найбільш глобальних і актуальних питань на сьогодні є вирішення глобальних проблем сучасності: етика розглядає проблеми, які, здавалося б, зачіпають майже кожну науку, в тому числі економіку, географію, математику і багато інших. Над цими проблемами працюють майже всі сфери і галузі наук, пов'язані з самою людиною і Землею.

Чому тоді саме етика повинна висувати рішення проблем сучасності? Це буде більш зрозумілим, якщо розглянути, які саме проблеми входять сьогодні до цього списку.

Сьогодні в світі існують глобальні проблеми, до яких відносяться:

• Подолання екологічної кризи та її наслідків.

• Проблеми охорони здоров'я і запобігання поширення СНІДу, наркоманії.

• Боротьба з міжнародним тероризмом.

• Проблема миру і війни, загроза термоядерної війни.

• Подолання економічної відсталості, бідності та злиднів країн «третього світу».

• Соціально-демографічні проблеми.

• Проблема запобігання небезпечних наслідків науково-технічного прогресу, використання його результатів на шкоду людству.

• Небезпека масштабних аварій в промисловості, енергетиці, на транспорті.

• Загроза культурі, духовному розвитку людини.

• Проблема освоєння світового океану.

Проблема миру та війни існувала завжди, коли існувало людство. Його історія наповнена війнами і мирними договорами, причини і наслідки яких були найрізноманітнішими і непередбачуваними. Але глобальною для всього населення ця проблема стала з появою ядерної зброї, способів масового ураження. Для вирішення цієї проблеми створюються мирні організації, заходи, як наприклад в 1994 була створена програма НАТО «Партнерство заради миру», в яку увійшли 24 держави. Зміст ядерної зброї контролюється, але все ж існують країни, які знаходять спосіб утримувати зброю нелегально.

Екологічна проблема - це погіршення навколишнього середовища, що включає накопичення отруйних речовин у землі, забруднення атмосфери та гідросфери, вирубку лісів, які так нам потрібні для повноцінного життя в багатьох аспектах, так і для повітря, деградація ґрунтів, - все це наслідок втручання людини в природу.

Виснаження й забруднення біосфери Землі вже починають про себе давати знати – глобальне потепління; загроза глобальної повені унаслідок розтоплення льодовикових масивів Планети, загроза зникнення Гольфстріму, загроза зникнення рентабельних джерел прісної води; безповоротне перетворення великих масивів родючих ґрунтів на безжиттєві, винищення флори й фауни вже дають про себе знати численними наслідками.

З цими проблемами пов'язані сировинна та енергетична, які з'явилися в 70-х роках двадцятого століття. Це включає в себе використання природних ресурсів, запаси яких не відновлюються, збільшення темпів виробництва. Ресурси, якими ми користуємося, бувають вичерпними і невичерпними, і жаль, вичерпується набагато більше. Що буде робити людство, коли ресурсів майже не залишиться, або вони зникнуть зовсім? Проблема стоїть гостро для всього світу, і сьогодні виділяють два шляхи вирішення цього завдання: екстенсивний та інтенсивний. Або людство зможе знайти нові джерела, замінити їх, або скоротити використання тих, які ми використовуємо сьогодні.

Демографічна проблема включає в себе голод, демографічний стан країн сьогодні. Справа в тому, що в одних з них спостерігається демографічна криза, в інших - демографічний вибух. Це загрожує тим, що деякі нації, як, наприклад, європейські, можуть незабаром зовсім зникнути, в результаті їх замінять інші, наприклад азіатські. Вирішенням цієї проблеми може бути демографічна політика, пропаганда серед віруючих, підйом рівня освіти. Серед причин голоду в деяких країнах: бідність, брак грошей на обладнання, експорт технічних культур і брак продовольчих, роздробленість земельних ділянок. У рішенні проблеми цієї галузі є два шляхи: збільшення посівних ділянок або одержання більше продукції на існуючих.

Численний приріст населення призвів до збільшення безробіття. Намагання вирішити цю проблему, наспіх створюючи робочі місця, призвело до стрімкого знецінення праці, що ініціювало собою появу нового кола взаємозв’язаних проблем. Надмірна завантаженість на роботі з занадто малим коефіцієнтом прибутку більш знеохочує до праці, аніж сприяє працьовитості. Саме такий вид несправедливості (приміром, деякі будівельники на Закарпатті працюють улітку по шістнадцять годин на добу лише заради того, щоби хоч якось прогодувати сім’ю) й призводить до масового виїзду за кордон у пошуках більш–менш задовільного прибутку.

Для того, щоб подолати відсталість малорозвинених країн, передбачені такі рішення: демографічна політика в цих країнах, нові реформи, ліквідація монокультури, усунення міжетнічних конфліктів, зменшення військових витрат, перебудова власного господарства. Для того, щоб допомогти відстаючим країнам, також створюють організації та заходи. Наприклад, після 1945 року створена організація ООН-ФАО для вирішення питань продовольства і сільського господарства.

Вимушене хронічне голодування тринадцяти відсотків й недоїдання тридцяти трьох відсотків людства попри надлишок у виробництві харчів, який майже у сім разів перевищує потреби людства – це усе закономірні наслідки неправильного підходу до розв’язання соціальних проблем. Проблема голоду й недоїдання може бути вирішена шляхом рівномірного розподілу харчів й скороченням військових та інших державних витрат, котрі здебільшого й завдають удару по економіці, зумовлюючи голод.

Проблему нищення родючих ґрунтів можна вирішити шляхом застосування старожитніх методів меліорації.

Крім матеріальних проблем існують також психологічні, духовні, до яких більш причетна сама етика. Це падіння моральності, культури народу. Занепад духовності, принципу взаємодопомоги через збільшення соціального утиску закономірно веде до загальної дегенерації людства. Гуманізм з плином часу поступається місцем буквальній „боротьбі за виживання”, до закріплення принципу: „Homo homini lupus est” (людина людині – вовк).

Сучасний брак морально – естетичного виховання у сім’ях призводить до повсюдного вирощування потенційних в’язнів. За статистикою, контингент тюрем чимраз більше наповнюється підлітками зі заможних сімей, адже міркування сучасної „крутої” молоді: „Мої батьки заможні, отже, хоч би що я не зробив, батьки завжди витягуватимуть мене з тюряги”. Свобода, яка буцімто мала сприяти усебічному розвитку людської особистості, призвела до буквального штампування іншого виду „роботів” – рабів аморальності, пасивних, у деякій мірі апатичних індивідів з вкрай обмеженим колом інтересів й девіантною поведінкою. Чи є об’єктивно вільними люди, котрі, згідно з сучасною тенденцією (яка вже, до речі, домінує у більшості країн світу), працюючи з понеділка по п’ятницю, вибираючи у другій половині п’ятниці зароблені гроші, просиджують у барах, кафе, дискотеках аж до ранку наступного понеділка? Об’єктивно ці люди, застопорюючись у своєму духовно–культурному розвитку, перетворюються радше на лінивих, відсталих від життя, незнаючих справжнього щастя й радості, дрімайл. Чи не повніше реалізується свобода волі у активній соціально-корисній праці на благо інших й у радість собі, у власному духовному збагаченні, у розширенні світогляду науковими знаннями, у спостереженні мальовничих краєвидів, у художній та іншій творчості?

Проблему аморальності можна вирішити лише шляхом масового перевиховання людства, досягаючи розумів й сердець пропащих людей й дбайливого морально–естетичного виховання підростаючого покоління. Вирішення цієї проблеми вже залежить індивідуально від кожного з нас: який шлях ми оберемо сьогодні, в цей час? Кого ми зможемо навчити мудрості і розважливості? Кажуть, для того, щоб змінити націю, потрібно спочатку почати з самого себе. Ми критикуємо всіх навколо і втрачаємо віру в краще, але кожен з нас чогось очікує, ігнорує себе і потопає в масових стереотипах. Може слід для початку кожному з нас працювати над самим собою? Якщо більшість людей прислухається до цього, світ стане набагато кращим і це буде ефективніше масової пропаганди.

Не варто залишатися осторонь до того дня, коли буде надто пізно. Час діяти на благо майбутнього своїх рідних, дітей та онуків.