Тема 3. Моделі і методи прийняття рішень у прогнозуванні розвитку підприємства

План

3.1. Поняття, види прогнозів

3.2. Моделі і методи прогнозування, загальна характеристика

3.3. Порядок розробки прогнозу, оцінка ефективності моделей прогнозування

3.1. Поняття, види прогнозів

Прогнозування – це наукове виявлення імовірних шляхів та результатів розвитку соціально-економічних явищ та процесів на основі аналізу тенденцій розвитку.

Прогноз означає можливе майбутнє значення певного показника, що характеризує соціально-економічне явище або процес, який пов’язується з умовами, що мають найбільшу імовірність. Майбутнє залежить від багатьох випадкових факторів, складне поєднання яких практично неможливо відслідкувати. Тому всі прогнози носять імовірнісний характер.

Завданнями прогнозування є:

виявлення імовірних шляхів та результатів найближчого або більш віддаленого розвитку соціально-економічних явищ на базі реальних процесів дійсності;

розробка оптимальних тенденцій розвитку із врахуванням складеного прогнозу та оцінка прийнятого рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Прогнози є основою планів, тому значення іх для практичної діяльності підприємства дуже важливе.

Процес прогнозування на основі математико-статистичних методів містить два етапи.

На першому етапі здійснюється узагальнення даних, що спостерігаються протягом довгострокового періоду, та будується математична модель. На другому етапі на основі моделі будується прогноз показника, обирається оптимальна тенденція розвитку та оцінюється рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Прогнози поділяються на науково-технічні, економічні, соціальні, військово-політичні тощо. Економічні прогнози можуть поділятися на:

глобальні –розглядають найбільш загальні тенденції та закономірності у світовому масштабі; макроекономічні – аналізують найбільш згальні тенденції явищ та процесів в масштабі економіки країни в цілому; міжгалузеві, міжрегіональні – передбачають розвиток народного господарства в розрізі галузей матеріального виробництва та промисловості;

регіональні – передбачають розвиток окремих регіонів;

прогнози розвитку народногосподарських комплексів – визначають розвиток сукупності галузей, об’єднаних технічною послідовністю обробки сировини тощо;

галузеві - передбачають розвиток галузей;

мікроекономічні – передбачають розвиток окремих підприємств, виробництв окремих видів продукції.

За часом спостереження виділяють: оперативні, короткострокові, середньострокові, та довгострокові прогнози. Періодом прогнозування (періодом упередження) називають відрізок часу від останніх даних до прогнозних.

За функціональною ознакою виділяють нормативний та пошуковий прогнози. Нормативний прогноз призначений для зазначення шляхів та строків досягнення заданого кінцевого стану об’єкту, що прогнозується, на основі певних нормативних даних.

Пошуковий прогноз розглядає можливі напрями майбутнього розвитку об'єкта, що прогнозується. Він заснований на використанні принципу інерційності розвитку, за якого орієнтація прогнозу походить від сьогодення до майбутнього. Такий прогноз відповідає на запитання: що імовірніше за все відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій?