1.3. Етапи побудови економіко-математичної моделі

Моделювання як процес побудови, вивчення та використання моделей на практиці визнано сьогодні загальнонауковим методом пізнання об'єктивної реальності. Усі методи прийняття рішень базуються на моделях. Особливе значення мають математичні моделі, які описують процес, явище, об'єкт за допомогою математичних спввідношень, рівнянь і нерівностей. Математичне моделювання в управлінні дозволяє: отримати кількісні оцінки, провести кількісний аналіз результатів прийняття рішень, підняти процес управління на якісно новий рівень, розробляти і впроваджувати у практику прийняття управлінських рішень сучасні IT- технології.

Застосування моделювання в економічних дослідженнях призвело до виникнення трьох груп моделей: дескриптивних, предикативних і нормативних.

Дескриптивні – моделі описового характеру – застосовуються для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносять побудову звітних балан-сів, представлення фінасової звітності у різних розрізах, визначення системи аналітичних коефіцієнтів.

Предикативні – моделі, які використовуються для прогнозування показників діяльності підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є розрахунки точки критичного обсягу виробництва і продажів, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу тощо.

Нормативні – це моделі, які широко використовують для аналізу відхилень фактичних даних від нормативних, для факторного аналізу.

Моделювання – це циклічний процес, він дозволяє поступово удосконалювати модель досліджуваного об'єкту і знайти найкраще рішення. Зміст моделювання управління показано на схемі, рис. 1.

Етап I

Побудова моделі

Етап IV

Перевірка та застосування Етап II Вивчення моделі моделі

Етап III

Перенесення показників на оригінал

Рис. 1 - Схема циклу моделювання

Питання до самоперевірки

1. Що таке економіко-математична модель, економіко-математичний метод?

2. Як класифікують економіко-математичні моделі, економіко-математичні методи?

3. В чому суть економіко-математичного моделювання?

Тема 2. Міжгалузеві баланси

План

2.1 Схема міжгалузевого балансу (МГБ)

2.2 Математичний апарат МГБ

2.3 Порядок розрахунку планових МГБ

2.1 Схема міжгалузевого балансу (мгб)

Міжгалузевий балансовий метод застосовують для аналізу і планування системи взаємозв’язків, які складаються між галузями в процесі виробництва і розподілу продукції як за певний звітний період часу, так і на перспективу.

Схематично міжгалузевий баланс виробництва і розподілу товарів і послуг у вартісному вираженні можна показати таблицею, рис. 1.

Основу балансу становлять n галузей народного господарства. Кожна з них розглядається як виробник і як споживач. Схема балансу складається з чотирьох розділів.

Перший розділ відображає кількість спожитих за рік предметів праці всіма галузями національної економіки. У рядках таблиці наведено розподіл продукції між галузями та їхнє виробниче споживання, а у стовпцях – кількість використаної продукції цією галуззю для забезпечення виробництва і заміщення поточних матеріальних витрат як власної, так і інших галузей.

У другому розділі МГБ відображено кінцевий продукт, тобто схему ви-користаного національного доходу на нагромадження і споживання, заміщення вибування основних фондів і їхній капремонт, експортно-імпортне сальдо.

Третій розділ балансу характеризує формування кінцевої продукції як суми чистої продукції та амортизації. У четвертому розділі показано елементи перерозподілу і кінцевого використання національного доходу.

Кожна галузь виробляє продукцію вартістю X грошових одиниць – для себе і для інших галузей, а також для кінцевих споживачів. Якщо позначити через x обсяг продукції i -ї галузі, яку споживають для виробництва продукції j - ої галузі (матеріальні витрати), а через y - обсяг продукції для кінцевого споживання, то буде справедливим рівняння:

X = + y (i= 1, n ). (2.1)

Його називають рівнянням розподілу продукції.

Відповідно показники j –го стовпця характеризують структуру мате-ріальних витрат, спожитих j – ю галуззю для виробництва своєї продукції, а також розмір амортизації k і умовно-чистої продукції: m - чистого доходу і v - розміру заробітної плати. Тому валову продукцію j –ї отраслі можна подати у вигляді рівняння:

X = + + m + v (j= 1, n ). (2.2)

Галузі- споживачі Галузі- виробники	Проміжне споживання на виробничі потреби у галузях:						Кінцева продукція y	Валова продукція X
	1	2	…	j	…	n
1	x	x	…	x	…	x	y	X
2	x	x	…	x	…	x	y	X
…	…	…	…	…	…	…	…	…
i	x	x	…	x	…	x	y	X
…	…	…	…	…	…	…	…	…
n	x	x	…	x	…	x	y	X
Амортизація	k	k	…	k	…	k
Чиста продукція: Чистий дохід Оплата праці	m v	m v	… …	m v	… …	m v		-
Валова продукція	X	X	…	X	…	X	-	X

Рис. 2.1