
- •Тема 1. Роль і значення математичних методів в управлінні
- •1.1. Поняття економіко-математичного моделі і економіко-математичного методу, їх роль в розв’язанні задач управління
- •1.2. Різновиди економіко-математичного моделей і економіко-математичних методів
- •1.3. Етапи побудови економіко-математичної моделі
- •Тема 2. Міжгалузеві баланси
- •2.1 Схема міжгалузевого балансу (мгб)
- •2.2 Математичний апарат мгб
- •2.3 Порядок розрахунку планових мгб
- •Тема 3. Моделі і методи прийняття рішень у прогнозуванні розвитку підприємства
- •3.1. Поняття, види прогнозів
- •3.2. Моделі і методи прогнозування, загальна характеристика
- •3.3. Порядок розробки прогнозу, оцінка ефективності моделей прогнозування
- •Тема 4. Модель оптимального плану випуску продукції в асортименті
- •4.1 Виробнича програма підприємства
- •4.2 Математична модель оптимального плану випуску продукції в асортименті
- •4.3 Економіко-математичний аналіз рішення задачі
- •Тема 5. Моделі управління запасами
- •5.1 Поняття та мета управління запасами
- •5.2 Модель управління виробничими запасами, модель Уілсона
- •5.3 Модель управління виробничими запасами при зміні ціни
- •5.4 Модель управління запасами готової продукції
- •5.5 Нормування як метод оптимізації запасів
- •Тема 7. Сітьове планування та управління
- •7.1 Поняття сітьового графіка, області застосування
- •7.2 Правила побудови сітьових графіків та система оцінок робіт
- •7.3 Основні параметри сітьового графіка і порядок їх розрахунку
- •7.4 Порядок розрахунку параметрів сітьового графіка в табличній формі
2.2 Математичний апарат мгб
У процесі
складання МГБ розраховують коефіцієнти
прямих матеріальних витрат
,
тобто відношення обсягу продукції i
-ї галузі, яку викори-стовують в j
– й галузі, до загального обсягу валової
продукції j
– ї галузі-споживача:
=
(i,
j
= 1, n)
(2.3).
Цей коефіцієнт показує, яку кількість продукції у вартісному виді i -ї галузі треба витрати на виробництво одиниці валової продукції j – ї галузі.
Підставивши (2.3) в (2.1), одержимо:
X
=
(i=
1, n
).
(2.4)
Або маємо:
X
=
X
=
(2.5)
………………………………………
X
=
Рівняння (2.4) або (2.5) називають системою рівнянь статичного міжгалузевого балансу, або економіко-математичною моделлю міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції. Модель МГБ відображає економічні і технологічні зв’язки між галузями-виробниками і галузями-споживачами. Технологічні зв’язки вимірюють за допомогою коефіцієнтів прямих матеріальних витрат, які виражають кількість продукції галузі-виробника, яку споживають під час виробництва одиниці валової продукції галузі-споживача. Для балансу у натуральному вираженні вони характеризують норму витрат продукції i -ї галузі на виробцтво одиниці валової продукції j – ї галузі. Тому коефіцієнти прямих витрат не можуть бути вищими за 1.
Як правило, коефіцієнти прямих витрат визначають на рівні середніх величин для відповідних галузей. Коефіцієнти вважають незмінними або пе-реглядають їх при розробці планових (перспективних) балансів.
Рівняння (2.5) можна записати у матричній формі:
X = A X + Y (2.6),
X = B Y (2.7),
де А – матриця коефіцієнтів прямих витрат,
B – матриця коефіцієнтів повних витрат.
В розгорнутому вигляді рівняння (2.7) запишеться так:
X
= b
b
... b
X
= b
b
…b
…. …………… … (2.8)
X
= b
b
…b
Матрицю В обчислюють за формулою
B
= (E
– A)
(2
.9),
тобто знаходять шляхом обернення матриці (Е – А). Тут Е – одинична матриця.
Коефіцієнт
повних витрат показує
кількість валової продукції
галузі-виробника, яку споживають під
час виробництва одиниці кінцевої
продукції галузі-споживача. Коефіцієнти
перевищують коефіцієнти
, тому що вони враховують не тільки
прямі, а й непрямі витрати, які мали
місце на попе-
редніх етапах виробництва.
Можна також знайти коефіцієнти прямих витрат праці
,
j
= 1, n
(2.10),
коефіцієнти прямих витрат основних фондів
,
j
= 1, n
(2.11).
За їх допомогою у плановому МГБ можна визначити потребу відповідно у трудових ресурсах і основних фондах для сфери матеріального виробництва.