- •Тема 1. Роль і значення математичних методів в управлінні
- •1.1. Поняття економіко-математичного моделі і економіко-математичного методу, їх роль в розв’язанні задач управління
- •1.2. Різновиди економіко-математичного моделей і економіко-математичних методів
- •1.3. Етапи побудови економіко-математичної моделі
- •Тема 2. Міжгалузеві баланси
- •2.1 Схема міжгалузевого балансу (мгб)
- •2.2 Математичний апарат мгб
- •2.3 Порядок розрахунку планових мгб
- •Тема 3. Моделі і методи прийняття рішень у прогнозуванні розвитку підприємства
- •3.1. Поняття, види прогнозів
- •3.2. Моделі і методи прогнозування, загальна характеристика
- •3.3. Порядок розробки прогнозу, оцінка ефективності моделей прогнозування
- •Тема 4. Модель оптимального плану випуску продукції в асортименті
- •4.1 Виробнича програма підприємства
- •4.2 Математична модель оптимального плану випуску продукції в асортименті
- •4.3 Економіко-математичний аналіз рішення задачі
- •Тема 5. Моделі управління запасами
- •5.1 Поняття та мета управління запасами
- •5.2 Модель управління виробничими запасами, модель Уілсона
- •5.3 Модель управління виробничими запасами при зміні ціни
- •5.4 Модель управління запасами готової продукції
- •5.5 Нормування як метод оптимізації запасів
- •Тема 7. Сітьове планування та управління
- •7.1 Поняття сітьового графіка, області застосування
- •7.2 Правила побудови сітьових графіків та система оцінок робіт
- •7.3 Основні параметри сітьового графіка і порядок їх розрахунку
- •7.4 Порядок розрахунку параметрів сітьового графіка в табличній формі
7.3 Основні параметри сітьового графіка і порядок їх розрахунку
Розрахунок сітьового графіка передбачає оцінку таких показників:
тривалість повних шляхів, у тому числі тривалість критичного шляху; резерви часу шляхів; ранні та пізні строки звершення подій; резерви часу подій; ранні та пізні строки виконання робіт; резерви часу робіт; додаткові коефіцієнти. Розглянемо порядок розрахунку цих показників.
Сітьовий графік має кілька повних шляхів, і кожний з них має певну тривалість. Повним є шлях, який починається на вихідній події і завершується на кінцевій події. Тривалість шляху складається з тривалості робіт, які належать цьому шляху. Її позначають, як tL , де L – номер шляху.
Повний шлях, який має найбільшу тривалість, називається критичним. Критичний шлях на сітьовому графіку виділяють певним способом, наприклад червоними стрілками. СГ може мати кілька критичних шляхів. Тривалість критичного шляху позначається, як tкр .
Резерв часу шляхів PL– це різниця між тривалістю критичного шляху і тривалості даного шляху, тобто
PL = tкр - tL (7.4)
Резерв часу подій визначається як різниця між пізнім і раннім строками звершення подій
(7.5)
Ранній строк – це тривалість максимального шляху, який передує даній події, тобто починається у початкові події і закінчується на даній i-й події, тобто
(7.6)
Пізній строк звершення події визначається як різниця між tкр і тривалістю максимального шляху після даної події до завершальної події, тобто
(7.7)
Повний
резерв часу роботи
може бути визначений як різниця між
пізнім і раннім строками початку роботи
або як різниця між пізнім і раннім
строками закінчення робіт, тобто
(7.8)
(7.9)
При цьому строк раннього початку роботи співпадає із строком раннього звершення події i –ої , на якій починається дана робота, тобто
(7.10)
Строк раннього закінчення роботи буде рівнятися сумі раннього початку роботи і строку виконання роботи, або
(7.11)
Строк пізнього закінчення роботи співпадає з пізнім строком закінчення події j-ої, на якій робота завершується, або
(7.12)
Зрозуміло,
що строк пізнього початку роботи
буде
дорівнювати різниці між строком пізнього
закінчення і строку виконання роботи,
або
(7.13)
Коефіцієнт складності характеризує ступень розгалуженості СГ і обчислюється за формулою
Кскл = кількість робіт/кількість подій (7.14)
Коефіцієнт напруженості роботи характеризує ступінь її відповідальності за строками виконання, обчислюється за формулою
, (7.15)
де max tL - максимальний шлях, якому належить робота (i,j)
t’kp - сума тривалості робіт максимального для роботи (i,j) шляху, які належать критичному шляху (крім самої роботи).
Розглянемо приклад розрахунку параметрів СГ на конкретному прикладі.
