10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі, за колом осіб.

Нормативно-правові акти діють у часі, просторі і по колу осіб. При характеристиці дії нормативно-правових актів у часі слід розрізняти: а) введення в дію; б) припинення дії; в) зворотну силу дії. У теорії права розглядаються такі варіанти введення нормативно-правового акту в дію: а) після 10 днів з моменту його опублікування; б) термін установлюється у самому нормативному акті чи спеціально прийнятому акті; в) якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем. Припиняють свою дію нормативно-правові акти внаслідок: а) закінчення терміну давності, на який видавався акт; б) прямої відміни конкретного акта; в) фактичної відміни акта іншим актом, прийнятим з того самого питання. Зворотня дія – це така дія на правовідношення, де припускається що новий нормативний акт існував у момент виникнення правовідношення. Загальне правило таке: “Норма права зворотної сили не має”. Але вийнятки, наприклад у кримінальному, адміністративному законодавстві мають місце. Так, якщо нормативний акт прийнятий після скоєння правопорушення, пом’якшує чи звільняє від юридичної відповідальності, то акт має зворотну силу, а якщо установлює чи обтяжує – то така норма (чи акт) зворотної сили не має. Дія нормативних актів у просторі характеризується певною територією: - держави в цілому; - відповідного регіону; - адміністративно-територіальної одиниці; - відповідного підприємства, організації. Щодо кола осіб нормативно-правові акти діють на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян. Вийнятком вважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юриздикції держави перебування. Це окремі дипломатичні і консульські працівники, питання яких про юридичну відповідальність вирішується на підставі юридичних угод.

11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.

Систематизація законодавства - це діяльність із впорядкування і зведення нормативно-правових актів (або їхніх елементів) у цілісний комплекс.

Систематизація нормативно-правових актів сприяє забезпеченню доступності правових норм для фізичних і юридичних осіб, поліпшенню інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів.

Формами систематизації законодавства є:

* інкорпорація - це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об'єднанні за певним критерієм групи нормативно-правових актів в одному збірнику, не вносячи ніяких змін у зміст норм права цих актів;

* консолідація - це поєднання багатьох нормативно-правових актів з одного питання різних епох і зведення їх в один акт, а також пристосування їх до нових економічних і політичних відносин.

* кодифікація - це спосіб систематизації законодавства, який полягає у змістовній переробці й узгодженості певної, пов'язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'єднанні їх в єдиному нормативно-правовому акті. Отже, така систематизація завжди має офіційний (правотворчий) характер;

* звід законів - це такий вид систематизації, який поєднує в собі всі види систематизації, а також процес прийняття нових актів.

Інкорпорація буває:

* за юридичним значенням: офіційна (підготовка і видання правотворчими органами або уповноваженими за їх рішенням організаціями збірників чинних нормативно-правових актів); неофіційна (підготовка і видання збірників нормативно-правових актів неправомочними органами держави або будь-якими іншими організаціями чи особами);

* за обсягом: а) загальна (генеральна); б) галузева; в) міжгалузева; г) спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі законодавства);

* за критеріями об'єднання нормативно-правових актів: а) предметна; б) хронологічна; в) суб'єктна (залежно від органу, яким видано інкорпоровані акти) та ін.

Існує також кілька видів кодифікації:

* за обсягом: а) галузева; б) міжгалузева; в) спеціальна;

* за формою вираження: а) основи законодавства; б) кодекс; в) статут; г) закон; д) положення та ін.