- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •9. Нормативно-правові акти як джерела права
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі, за колом осіб.
- •11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •14. Поняття та форми реалізації права .
- •19. Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •18. Поняття та структура правовідносин.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки види.
- •22.Склад правопорушення, поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •27. Майнові права та обовязки подружжя.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб : поняття , ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •28. Ососисті права та обовязки подружжя.
- •29. Майнові права та обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України.
- •1) Майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33. Фізичні особи, як субєкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок і наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Правочин. Поняття, ознаки та види
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Умови дійсності цивільного правочину
- •42. Види недійсних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки недійсності правочину
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва
- •44. Поняття довіреності. Форми та строк дії
- •46. Процес (порядок) укладання договору
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •1.Залежно від підстав виникнення зобов’язання:
- •51. Збитки: поняття та їх структура
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •53. Поняття, предмет і метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види зміни умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •60. Робочий час: поняття та види
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62 Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки поняття та види.
- •76 Стадії вчинення умисного злочину.
- •64 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод трудової дисципліни.
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67. Поняття трудових спорів види, та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70 Органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •71 Поняття, структура та джерела кримінального права.
- •72 Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73 Склад злочину та зміст його елементів.
- •74 Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
- •52, Види Цивільно-правової відповідальності
- •8. Поняття джерела права та ъх система.
72 Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ККодексом. В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її фактичну і юридичну сторони.
Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільно небезпечного діяння, а юридична — це передбачуваність такого діяння в КК.
Підставою кримінальної відповідальності є встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого.
Розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною — обвинувальний вирок суду.
Злочином визнається суспільне небезпечне, винне, протиправне і кримінальне каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суб'єкт злочину — це особа, що його вчинила.
Об'єкт злочину — це те, на що посягає злочин, чому заподіюється відповідна шкода і що захищається законом про кримінальну відповідальність від злочинних посягань.
Визначаємо дві ознаки злочину:
1. протиправність (протизаконність) - формальна, нормативна ознака (Заборона вчинення конкретного діяння чинним кримінальним законом);
2. суспільна небезпечність - матеріальна ознака (Здатність спричинити шкоду суспільним відносинам, благам та інтересам, які охороняються кримінальним кодексом)
Поєднання цих двох ознак утворюють матеріально-формальне визначення поняття злочину.
У теорії кримінального права обов'язковими ознаками злочину, переважно, також називають:
3. винність – матер. ознака (одна з найважливіших ознак злочину,це внутрішній вираз злочинного діяння,тобто пояснення злочинної поведінки шляхом аналізу свідомості злочинця. Винність може виражатися у двох формах:формі умису та необережності)
4. караність (розуміється не фактичне застосування покарання за його вчинення, а можливість застосування покарання, передбаченого санкцією кримінально-правової норми, якою визначений склад конкретного злочину і встановлені види та межі покарань (покарання), що можуть бути призначені особі, яка вчинила таке діяння.)
73 Склад злочину та зміст його елементів.
Злочин - суспільнонебезпечне, винне, протиправне та кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Під складом злочину мають на увазі скупність передбачених крим.законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин.
Ознаки злочину:
1. Об'єкт злочину - ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Ознаками об'єкту злочину є:
а) важливість та цінність суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону;
б) тяжкість заподіюваної злочином шкоди у сфері цих суспільних відносин;
в) предмет - матеріальна річ, злочинним впливом на яку заподіюється суспільне небезпечна шкода в сфері тих суспільних відносин, що існують з приводу цієї речі.
2. Об'єктивна сторона злочину - це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять до вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину. Такими ознаками є: а) дія; б) бездіяльність; в) злочинні наслідки; г) причинний зв'язок; д) місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину та використані для вчинення злочину знаряддя.
3. Суб'єкт злочину – це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
а) фізична особа; б) вік особи. в) осудність - здатність особи усвідомлювати та оцінювати суспільне значення своєї дії чи бездіяльності або керувати ними;
4. Суб'єктивна сторона - це ознаки, які характеризують злочин з його внутрішнього боку:
а) вина.
б) умисел (прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала , але свідомо припускала їх настання)
в) необережність. Необережність поділяється на злочинну самовпевненність та злочинну недбалість.
Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна і могла їх передбачити.
г) мотив злочину - внутрішні спонукання, які є усвідомленою дійсною чи гаданою потребою;
д) мета злочину - ідеальні зміни в оточенні суб'єкта, яких він намагається досягнути вчиненням злочину;
Суд, виходячи із сукупності об'єктивних та суб'єктивних підстав кримінальної відповідальності, засуджує особу не тому, що вона здається суду небезпечною, а тому, що в її діях є склад передбаченого законом злочину.