- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •9. Нормативно-правові акти як джерела права
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі, за колом осіб.
- •11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •14. Поняття та форми реалізації права .
- •19. Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •18. Поняття та структура правовідносин.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки види.
- •22.Склад правопорушення, поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •27. Майнові права та обовязки подружжя.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб : поняття , ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •28. Ососисті права та обовязки подружжя.
- •29. Майнові права та обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України.
- •1) Майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33. Фізичні особи, як субєкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок і наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Правочин. Поняття, ознаки та види
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Умови дійсності цивільного правочину
- •42. Види недійсних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки недійсності правочину
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва
- •44. Поняття довіреності. Форми та строк дії
- •46. Процес (порядок) укладання договору
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •1.Залежно від підстав виникнення зобов’язання:
- •51. Збитки: поняття та їх структура
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •53. Поняття, предмет і метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види зміни умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •60. Робочий час: поняття та види
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62 Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки поняття та види.
- •76 Стадії вчинення умисного злочину.
- •64 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод трудової дисципліни.
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67. Поняття трудових спорів види, та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70 Органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •71 Поняття, структура та джерела кримінального права.
- •72 Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73 Склад злочину та зміст його елементів.
- •74 Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
- •52, Види Цивільно-правової відповідальності
- •8. Поняття джерела права та ъх система.
60. Робочий час: поняття та види
Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Тривалість робочого часу встановлюється як у централізованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до колективно-договірного та індивідуального (в рамках трудового договору) регулювання тривалості робочого часу. Держава лише встановлює певну межу тривалості робочого часу, яка не може бути збільшена.
Робочий час поділяється на види, розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Норма робочого часу— це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період — день, тиждень, місяць.
Робочий день — це тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби. Робочий тиждень — це тривалість робочого часу протягом календарного тижня. Зазвичай застосовуються два види робочого тижня: 5-денний з двома вихідними днями і б-денний з одним вихідним днем.
Неповний робочий час — відповідно до ст. 56 КЗпП встановлюється угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи. Неповний робочий час може бути у вигляді: а) неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин); б) неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тиждень); в) поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).
58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Право на розірвання трудового договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони займаються.
Заяви про звільнення може бути подано як у період роботи, враховуючи й час випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою. Але в усіх випадках заява повинна бути добровільним волевиявленням працівника.
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. До закінчення двотижневого строку працівник не має права залишити роботу.
Подача працівником заяви про розірвання трудового договору не позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав, що передбачені законом, до закінчення двотижневого строку попередження, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленого порядку дисциплінарного стягнення.
По закінченню двотижневого строку попередження власник або уповноважений ним орган видає наказ, і працівник припиняє виконання своїх трудових обов’язків.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення працівник не залишив роботи, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено ін. працівника, якому не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або труд.
Працівник, який бажає достроково розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, навіть за наявності поважних причин, не має права на двотижневе письмове попередження власника або уповноваженого ним органу і залишення роботи по закінченні цього строку. Він може залишити роботу лише тоді, коли власником або уповноваженим ним органом буде виданий наказ про звільнення з роботи.
Тимчасові та сезонні працівники про бажання звільнитись мають письмово повідомляти власника або уповноважений ним орган за три дні.