46. Процес (порядок) укладання договору

Договір — це документ, який засвідчує угоду двох або більше юридичних чи фізичних осіб про встановлення, зміну або припинення їх спільних дій згідно із зафік­сованими в ньому цивільними правами та обов’язками.

Існують 2 стадії укладання договору:

1. Пропозиція укласти договір (напрямок оферти).

2. Прийняття пропозиції (акцепт).

Оферта - пропозиція, адресована одній або кільком особам, безумовно висловлює намір особи, з якого має виразно слідувати волевиявлення на укладання договору, а не просто інформація про можливість його укладення; пропозиція повинна містити всі істотні умови договору; пропозиція адресується конкретній особі. Оферта не може бути відкликана протягом строку, визначеного для акцепту і у випадках, встановлених у самій оферті.

Акцепт - відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття - повинен бути повним і беззастережним. Тому такі відповіді, як: відмова і зустрічна оферта; акцепт із деякими змінами або додатковими умовами; невизначений акцепт чи містить посилання на додаткове узгодження умов, - не є акцептом і не тягнуть укладення договору.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладанню договору.

Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що знаходить своє вираження у запропонованому проекті договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається — оферентом. Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі.

Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцепт. Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта.

Акцепт має бути повним і безумовним. Якщо сторона погоджується в цілому з пропозицією, але бажає внести в умови договору деякі корективи, то така відповідь є не акцептом, а новою офертою.

Якщо пропозиція укласти договір була направлена із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо позитивна відповідь була надана протягом зазначеного строку.

52. Види цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність - це передбачений законом чи договором примусовий захід майнового характеру, який застосовується за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, з метою відновлення порушеного становища і задоволення інтересів потерпілого за рахунок правопорушника. Види цивільно-правової відповідальності:

1.За підставами виникнення прав та обов'язків:

договірна (відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору.)

позадоговірна (відповідальність, що настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин);

2.Залежно від розподілу прав та обов'язків між суб'єктами зобов'язання із множинністю осіб розрізняють:

часткові (пайові)- має місце тоді, коли в ньому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників; При частковій відповідальності кожна із зобов'язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно до розміру своєї частки спільного боргу.

солідарні - виникають тоді, коли вони передбачені договором, встановлені законом чи іншими правовими актами, зокрема при неподільності предмета зобов'язання

додаткові (субсидіарні) - настає тоді, коли існують основне і додаткове до нього зобов'язання і одне, і друге порушені.