- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •9. Нормативно-правові акти як джерела права
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі, за колом осіб.
- •11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •14. Поняття та форми реалізації права .
- •19. Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •18. Поняття та структура правовідносин.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки види.
- •22.Склад правопорушення, поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •27. Майнові права та обовязки подружжя.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб : поняття , ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •28. Ососисті права та обовязки подружжя.
- •29. Майнові права та обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України.
- •1) Майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33. Фізичні особи, як субєкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок і наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Правочин. Поняття, ознаки та види
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Умови дійсності цивільного правочину
- •42. Види недійсних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки недійсності правочину
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва
- •44. Поняття довіреності. Форми та строк дії
- •46. Процес (порядок) укладання договору
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •1.Залежно від підстав виникнення зобов’язання:
- •51. Збитки: поняття та їх структура
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •53. Поняття, предмет і метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види зміни умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •60. Робочий час: поняття та види
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62 Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки поняття та види.
- •76 Стадії вчинення умисного злочину.
- •64 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод трудової дисципліни.
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67. Поняття трудових спорів види, та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70 Органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •71 Поняття, структура та джерела кримінального права.
- •72 Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73 Склад злочину та зміст його елементів.
- •74 Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
- •52, Види Цивільно-правової відповідальності
- •8. Поняття джерела права та ъх система.
9. Нормативно-правові акти як джерела права
Основним джерелом права бiльшостi сучасних держав є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовим актам властивий ряд особливостей.
Основним джерелом права бiльшостi сучасних держав є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовим актам властивий ряд особливостей. 1 - вони мають державний характер. Держава наділяє органи, організації, посадових осіб правом приймати нормативно-правові акти, тобто правотворчою компетенцією. Вона ж забезпечує і реалізацію прийнятих нормативно-правових актів, включаючи і примусовий вплив на осіб, що ухиляються від їхнього виконання. 2 - нормативно-правові акти приймаються не всіма, а строго визначеними суб\'єктами, спеціально уповноваженими на те державою. При цьому кожен суб\'єкт правотворчої діяльності має рамки своєї компетенції. Міністр, наприклад, може видати нормативний наказ, але не уповноважений приймати укази або постанови. 3 - ці акти приймаються з дотриманням певної процедури. 4 - вони мають тимчасові, просторові і суб\'єктні межі дії. 5 - завжди містять юридичні норми. Наявність у цих актах юридичних норм і робить їх нормативними, загальнообов\'язковими. Нормативно-правові акти: а) диференційовані, оскільки механізм держави має розгалужену структуру органів з визначеними правотворчими повноваженнями та значним об’ємом інших функцій, які реалізуються за допомогою видання юридичних актів; б) ієрархієзовані, тому що ця система будується на основі різної юридичної сили актів; в) конкретизовані за предметом регулювання, суб’єктах виконання і реалізації права, вказівки на які містяться в джерелах. Таким чином, нормативно- правовий акт - це письмовий документ, який вмiщує юридичнi норми. Це найрозповсюдженiша форма сучасного права.
3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
Державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами;
Основні види державного устрою
Проста (унітарна) держава— частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державності, має єдину конституцію, систему вищих органів державної влади, громадянство, систему законодавства. Такі частини держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями.
Складна держава— частини держави мають суверенітет, усі ознаки державності.
Складні держави поділяються на:
а) федерації — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав.
б) конфедерація – союз суверенних держав, які зберігають незалежність і об'єднані для досягнення певних спільних цілей (переважно зовнішньополітичних, воєнних), для координації своїх дій.
Форма державного (політичного) режиму - це спосіб реалізації державної влади, що проявляється в тім, ким і яким образом вона здійснюється.
Сучасні державні (політичні) режими поділяються на 2 види: демократичні і антидемократичні(авторитарний і тоталітарний (фашистський, комуністичний)).
Демократичний - порядок (стан) державного (політичного) життя сус пільства, при якому додержується демократична конституція, реалізується принцип «поділу влади». Державна влада здійснюється на основі вільної і рівної участі громадян і їх об'єднань в управлінні державою.
Антидемократичний - порядок (стан) державного (політичного) життя суспільства, при якому не реалізується (найчастіше юридичне не закріплений) принцип «поділу влади». Звужується або припиняється вплив громадян і їх об'єднань на управління державою.