32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.

Суб'єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин, мають певні властивості: фізичні ( вік, стан здоров’я), соціальні (мають свідомість, соціальний досвід), правові (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність).

Згідно з ЦКУ громадяни можуть мати майно в особистій, приватній власності, право користуватись жилими приміщеннями, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять, місце проживання та ін.

Громадяни мають право вступати у цивільні правовідносини в повному обсязі з настанням повноліття (18 років ), або з моменту одруження. Неповнолітні, віком від 14 до 18 років, вправі укладати угоди тільки за згодою своїх батьків чи усиновителів, піклувальників. Неповнолітні, які не досягли 14 років, учиняють лише дрібні побутові угоди. Всі інші – укладають батьки або опікуни. Іноземці та особи без громадянства користуються тими ж правами, що і громадяни України.

Юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділяється юридичною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем і відповідачем у суді.

Ознаки юридичної особи:

1. організаційна єдність ( має певну структуру, мету, керівництво і завдання);

2. наявність відокремленого майна;

3. самостійна майнова відповідальність за укладені правочини, борги та інші зобов’язання;

4. участь у цивільному обігу від свого імені ( має своє найменування і набуває прав та обов’язків визначених статут;

5. здатність бути позивачем і відповідачем у суді.

Види юридичних осіб:

в залежності від порядку створення: а) юридичні особи приватного права (створюються на підставі установчих документів); б) юридичні особи публічного права ( створюються за розпорядженням Президента, державних органів, органів місцевого самоврядування);

у залежності від форм власності: приватні, комунальні, державні юридичні особи;

у залежності від організаційно – правової форми: а) товариства ( створюються шляхом об’єднання учасників які мають право брати участь у цьому товаристві, яке може бути підприємницьким та непідприємницьким).

Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.(ЄДРПОУ). Правосуб’єктність юридичної особи припиняється з моменту її ліквідації, або реорганізації ( злиття, приєднання, поділу).

33. Фізичні особи, як субєкти цивільного права України.

Фізичні особи – суб’єкти цивільних правовідносин повинні мати цивільну правосуб’єктність – цивільну правоздатність і дієздатність.

Цивільна правоздатність – це здатність особи мати суб'єктивні цивільні права і цивільні обов'язки. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та припиняється в момент смерті.

Цивільна дієздатність — здатність особи своїми діями набувати цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у випадку їх невиконання.

Цивільна дієздатність залежить від віку і психічного стану фізичної особи. В залежності від віку розрізняють часткову, неповну та повну дієздатність.

1)особи, які не досягли 14 років (малолітні), є частково дієздатними. Вони мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, інші цивільні правочини від їхнього імені та на їх користь здійснюють батьки (усиновителі) або опікуни ;

2)особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні) мають неповну цивільну дієздатність. Ряд дій вони можуть здійснювати самостійно, інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників ;

3)особи, які досягли 18 років (повнолітні), або вступили до шлюбу до досягнення повноліття, мають повну цивільну дієздатність.

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і: 1) працює за трудовим договором; 2) записана матір'ю або батьком дитини; 3) бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявністю згоди батьків(усиновлювачів) або піклувальника надання повної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування, а в разі відсутності такої згоди може бути надана за рішенням суду.

За рішенням суду фізична особа може бути визнана обмежено дієздатною, якщо вона:

1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами і тим самим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.

Особі, дієздатність якої обмежена призначається піклувальник, який дає згоду на вчинення нею цивільно-правових дій. Сама особа може самостійно здійснювати тільки дрібні правочини (купити продукти, квиток у кінотеатр і т.ін.).

Фізична особа, що страждає на хронічний, стійкий психічний розлад і не здатна усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними, за рішенням суду може бути визнана недієздатною. Такій особі призначається опікун, який здійснює правочини від імені та в інтересах опікуваного, оскільки останній не має права вчиняти будь-якого право чину.

Отже обмеження цивільної правосуб'єктності можливе виключно за рішенням суду. Встановлені обмеження скасовуються судом в разі зміни психічного стану на краще (припинення зловживання спиртними напоями, наркотиками, токсичними речовинами, видужання) і дієздатність особи поновлюється в повному обсязі. В такому разі встановлене піклування припиняється.