- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2. Характеристика форм державного правління
- •9. Нормативно-правові акти як джерела права
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі, за колом осіб.
- •11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •14. Поняття та форми реалізації права .
- •19. Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •18. Поняття та структура правовідносин.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки види.
- •22.Склад правопорушення, поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •27. Майнові права та обовязки подружжя.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб : поняття , ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •28. Ососисті права та обовязки подружжя.
- •29. Майнові права та обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України.
- •1) Майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33. Фізичні особи, як субєкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок і наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39. Правочин. Поняття, ознаки та види
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40. Умови дійсності цивільного правочину
- •42. Види недійсних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки недійсності правочину
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва
- •44. Поняття довіреності. Форми та строк дії
- •46. Процес (порядок) укладання договору
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •1.Залежно від підстав виникнення зобов’язання:
- •51. Збитки: поняття та їх структура
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •53. Поняття, предмет і метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види зміни умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •60. Робочий час: поняття та види
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62 Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки поняття та види.
- •76 Стадії вчинення умисного злочину.
- •64 Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод трудової дисципліни.
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67. Поняття трудових спорів види, та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70 Органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •71 Поняття, структура та джерела кримінального права.
- •72 Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73 Склад злочину та зміст його елементів.
- •74 Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
- •52, Види Цивільно-правової відповідальності
- •8. Поняття джерела права та ъх система.
23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
Юридична відповідальність — це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.
Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.
Юридична відповідальність грунтується на принципах:
1) законності - полягає у тому, що юридична відповідальність настає за діяння, передбачені законом; застосовується в суворій відповідності з визначеним законом порядком; припускає наявність складу правопорушення (тобто наявність протиправного, винного діяння);
2) обґрунтованості - виражається в установленні самого факту вчиненого правопорушником протиправного діяння як об'єктивної істини;
3) доцільності - полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права).
4) невідворотності - полягає в неминучості настання відповідальності правопорушника; оперативності застосування заходів відповідальності за вчинені правопорушення; професіоналізмі і добросовісності діяльності правоохоронних органів; ефективності заходів, застосовуваних до правопорушників;
5) своєчасності — означає можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності, тобто проміжку часу, не занадто віддаленого від факту правопорушення.
6) справедливості — виявляється в такому кримінальне покарання не встановлюється за проступки; при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність; за одне правопорушення встановлюється тільке одне покарання.
27. Майнові права та обовязки подружжя.
Подружжя, що знаходиться в зареєстрованому шлюбі, набуває особистих і майнових прав та обов'язків.
Згідно з сімейним законодавством, розрізняються спільна й сумісна власність та роздільне майно подружжя.
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тобто кожен із подружжя однаковою мірою має право володіти, користуватись і розпоряджатися цим майном; при цьому не береться до уваги кількість виконаної праці та її форми відносно кожного з подружжя. Майном, що нажите за час шлюбу, подружжя може розпоряджатися за спільною згодою. Це означає, що за укладання угод одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
На відміну від спільного майна, роздільне майно подружжя - це таке, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування. До цієї категорії майна належать і речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), навіть якщо їх придбано під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей і предметів розкоші. Володіє, розпоряджається і користується цим майном кожен із подружжя самостійно.
У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їхні частки визнаються рівними. При цьому судовий поділ майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Згідно зі шлюбно-сімейним законодавством, подружжя повинно матеріально підтримувати один одного. У разі відмови від такої підтримки той з подружжя, який потребує матеріальної допомоги (непрацездатний, вагітна дружина), має право звернутися до суду з позовом про присудження на його користь аліментів.