21.Правопорушення: поняття, ознаки види.

Правопорушення — це протиправне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливим чи небезпечним.

Правопорушенню властиві такі ознаки:

1) має протиправний, неправомірний, характер;

2) є суспільно шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини).

3) виражається в поведінці -- протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані).

4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно.

5) є винним.

6) є кримінальним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного і матеріального характеру.

Види правопорушень (за ступенем суспільної або особистісної шкідливості):

-проступки (шкідливі правопорушення);

-злочини (небезпечні правопорушення) — скоєне винно суспільно-небезпечне діяння (дія або бездіяльність), заборонене кримінальним законом під загрозою покарання.

Види проступків:

* конституційне правопорушення — завдає шкоди державному ладу, основним правам і свободам людини та громадянина, його об'єктом виступають закріплені Конституцією порядок організації та діяльності органів державної влади, форма правління та устрій держави. Отже, об'єктом такого проступку можуть стати форма або апарат держави, а також конституційні права людини і громадянина;

* цивільне правопорушення — завдає шкоди майновим і пов'язаним з ними особистим немайновим інтересам суб'єкта. Об'єкт цього правопорушення — майнові або пов'язані з ними немайнові блага;

* адміністративне правопорушення — протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський або державний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність;

* дисциплінарне правопорушення — це правопорушення, яке завдає шкоди внутрішньому трудовому розпорядку підприємств, установ та організацій.

В юридичній науці обговорюється питання про можливість виділення в окремі види екологічних, сімейних, процесуальних та деяких інших правопорушень.

22.Склад правопорушення, поняття та зміст його елементів.

Склад (елементи) правопорушення:

1)суб'єкт правопорушення — деліктоздатна фізична особа (людина) або деліктоздатне об'єднання, що вчинили правопорушення. Деліктоздатність — це закріплена законодавством і забезпечена державою здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за вчинене ним правопорушення;

2)об'єкт правопорушення — певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямоване винне протиправне діяння. Об'єктами правопорушень можуть стати всі явища, які визнаються об'єктами правовідносин, тобто різноманітні матеріальні та нематеріальні блага (особисті або соціальні);

3)об'єктивна сторона — протиправне діяння; його шкідливий або небезпечний результат; необхідний причинний зв'язок між ними.

4)суб'єктивна сторона — певне психологічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.

Вина — це обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будь-якого злочину, яка визначає його психологічний зміст і є необхідною умовою кримінальної відповідальності.

Порушення припису юридичної норми, вчинене без вини, відображається поняттям правової аномалії.

Об'єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення:

1. Протиправне діяння;

2. Шкідливий результат, що спричинився;

3. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом.