7. Метод адміністративного права.

Адміністративно-правовий метод — це органічна система прийомів, засобів і способів безперервного правового впливу на свідомість і поведінку учасників адміністративних відносин та характер взаємозв’язків між ними.

Особливості методу АП:

1. Переважно включає в себе засоби розпорядчого характеру, тобто приписи відповідних органів виконавчої влади та їх посадових осіб, що породжує виникнення відносин влади і підпорядкування, коли одна сторона правовідносин є владною, а інша — підвладною;

2. Волевиявлення органів виконавчої влади та їх посадових осіб здійснюється у формі владних приписів і є одностороннім, що не дає повноважень іншій стороні на їх прийняття, через віднесення такого права до компетенції відповідних суб’єктів права;

3. Передбачає формування взаємозв’язку між керуючим і керованим учасниками правовідносин, завдяки наявності в керуючої сторони владних повноважень та відсутності їх у керованої, або ж обсяг цих повноважень в керуючої сторони є абсолютно більшим порівняно з іншою стороною.

4. Переважне використання при адміністративно-правовому регулюванні засобів владного та одностороннього (розпорядчого) характеру не виключає можливості використання засобів дозвільного характеру через надання учасникам адміністративно-правових відносин відповідних дозволів на проведення певних позитивних дій.

Виходячи з цього, суть методів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері публічного (державного та громадського) управління полягає у:

– встановленні певного порядку дій;

– забороні певних дій;

– наданні можливості вибору;

– надання можливості чинити або не чинити дії.

Метод АП має імперативний вплив на систему відносин.

8. Юрисдикційні адміністративні провадження.

Юрисдикційні провадження - це прова­дження, спрямовані на вирішення справ про адміністративні пра­вопорушення та інші правові спори. Іншими словами, у випадках юрисдикційних проваджень завжди має місце певний конфлікт. Важливо усвідомити, що на відміну від неюрисдикційних провад­жень (справ позитивного характеру), основне завдання юрисдикцій­них проваджень - вирішення спору. До того ж необхідно додати, що одним із результатів юрисдикційних проваджень є негативні наслідки для однієї зі сторін спору або застосування адміністра­тивних стягнень для порушника норм адміністративного законо­давства.

Характерні риси юрисдик­ційних проваджень:

• виникають із необхідністю вирішення суперечки про право, що випливає з норм адміністративного права або із застосуванням заходів адміністративного примусу;

• мають місце як у діяльності судів (розгляд справ про адмініс­тративні правопорушення, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень), так і в діяльності органів публічної адміністрації (розгляд справ про адміністративні правопорушення, ліцензування, акредитація, атестація, інші спра­ви позитивного характеру);

• обов'язковим суб'єктом юрисдикційного провадження висту­пає представник держави (суд чи орган публічної адміністрації);

• результатом указаного провадження є прийняття рішення, зав­дяки якому вирішується правовий конфлікт або застосовуються (не застосовуються) заходи адміністративного примусу.

Види юрисдикційних проваджень:

1. Провадження у справах про адміністративні правопору­шення - це регламентований законом порядок діяльності органів (посадових осіб) із притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.

2. Провадження в адміністративних судах - це судовий роз­гляд справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

3. Дисциплінарні провадження - це регламентований адмі­ністративним законодавством розгляд справ стосовно осіб, які вчинили дисциплінарні проступки, спрямований на встанов­лення об'єктивної істини та притягнення винних до дисциплі­нарної відповідальності.

4. Провадження за скаргами громадян - це регламентований адміністративним законодавством розгляд справ про понов­лення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями органів публічної адмініст­рації, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.