- •Адміністративне право як галузь права, галузь законодавства, як галузь науки.
- •Склад та компетенція Кабінету Міністрів України.
- •Управління у сфері освіти.
- •Предмет адміністративного права.
- •Призначення та звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій.
- •Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •Метод адміністративного права.
- •Юрисдикційні адміністративні провадження.
- •Структура кУпАп.
- •Поняття та зміст системи адміністративного права.
- •Загальна характеристика адміністративного законодавства у соціально-культурній сфері.
- •Принципи адміністративного процесу.
- •Види адміністративно-правових норм за обсягом регулювання.
- •Адміністративно-запобіжні заходи адміністративного примусу.
- •Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення
- •Адміністративно-правовий статус Національного банку України, рнбо України, цвк України.
- •Поняття адміністративного договору.
- •Поняття та види методів державного управління.
- •Поняття та структура адміністративно-правових норм
- •Організація управління державною службою
- •Поняття та особливості адміністративного примусу
- •Характеристика матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм (за регулятивною спрямованістю)
- •Адміністративний примус; заходи адміністративного примусу
- •Принципи адміністративного права
- •Види адміністративно-правових норм
- •Поняття та основні форми систематизації адміністративного законодавства.
- •Вимоги до правових актів управлінської діяльності
- •Види адміністративно-правових норм за юридичним змістом.
- •Вимоги до форми та змісту звернень громадян.
- •Запобігання та припинення як заходи адміністративного примусу.
Метод адміністративного права.
Адміністративно-правовий метод — це органічна система прийомів, засобів і способів безперервного правового впливу на свідомість і поведінку учасників адміністративних відносин та характер взаємозв’язків між ними.
Особливості методу АП:
1. Переважно включає в себе засоби розпорядчого характеру, тобто приписи відповідних органів виконавчої влади та їх посадових осіб, що породжує виникнення відносин влади і підпорядкування, коли одна сторона правовідносин є владною, а інша — підвладною;
2. Волевиявлення органів виконавчої влади та їх посадових осіб здійснюється у формі владних приписів і є одностороннім, що не дає повноважень іншій стороні на їх прийняття, через віднесення такого права до компетенції відповідних суб’єктів права;
3. Передбачає формування взаємозв’язку між керуючим і керованим учасниками правовідносин, завдяки наявності в керуючої сторони владних повноважень та відсутності їх у керованої, або ж обсяг цих повноважень в керуючої сторони є абсолютно більшим порівняно з іншою стороною.
4. Переважне використання при адміністративно-правовому регулюванні засобів владного та одностороннього (розпорядчого) характеру не виключає можливості використання засобів дозвільного характеру через надання учасникам адміністративно-правових відносин відповідних дозволів на проведення певних позитивних дій.
Виходячи з цього, суть методів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері публічного (державного та громадського) управління полягає у:
– встановленні певного порядку дій;
– забороні певних дій;
– наданні можливості вибору;
– надання можливості чинити або не чинити дії.
Метод АП має імперативний вплив на систему відносин.
Юрисдикційні адміністративні провадження.
Юрисдикційні провадження - це провадження, спрямовані на вирішення справ про адміністративні правопорушення та інші правові спори. Іншими словами, у випадках юрисдикційних проваджень завжди має місце певний конфлікт. Важливо усвідомити, що на відміну від неюрисдикційних проваджень (справ позитивного характеру), основне завдання юрисдикційних проваджень - вирішення спору. До того ж необхідно додати, що одним із результатів юрисдикційних проваджень є негативні наслідки для однієї зі сторін спору або застосування адміністративних стягнень для порушника норм адміністративного законодавства.
Характерні риси юрисдикційних проваджень:
виникають із необхідністю вирішення суперечки про право, що випливає з норм адміністративного права або із застосуванням заходів адміністративного примусу;
мають місце як у діяльності судів (розгляд справ про адміністративні правопорушення, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень), так і в діяльності органів публічної адміністрації (розгляд справ про адміністративні правопорушення, ліцензування, акредитація, атестація, інші справи позитивного характеру);
обов'язковим суб'єктом юрисдикційного провадження виступає представник держави (суд чи орган публічної адміністрації);
результатом указаного провадження є прийняття рішення, завдяки якому вирішується правовий конфлікт або застосовуються (не застосовуються) заходи адміністративного примусу.
Види юрисдикційних проваджень: |
1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це регламентований законом порядок діяльності органів (посадових осіб) із притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.
2. Провадження в адміністративних судах - це судовий розгляд справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
3. Дисциплінарні провадження - це регламентований адміністративним законодавством розгляд справ стосовно осіб, які вчинили дисциплінарні проступки, спрямований на встановлення об'єктивної істини та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
4. Провадження за скаргами громадян - це регламентований адміністративним законодавством розгляд справ про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями органів публічної адміністрації, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
