27. Вимоги до правових актів управлінської діяльності

Вимоги до адміністративно-правових норм:

– законність ‑ полягає у тому, що компетентні органи та посадові особи в процесі вирішення управлінської справи мають застосовувати норму тільки в межах своїх повноважень і відповідно до її змісту. При цьому органи управління та їх посадові особи мають не лише право на прийняття відповідних рішень, але й обов’язок щодо застосування відповідної адміністративно-правової норми. Незастосування правової норми, як цього вимагають обставини та закон, означає порушення законності;

– обґрунтованість ‑ передбачає вивчення суб’єктом застосування адміністративно-правової норми не лише власне фактів (подій, дій, обставин), для регулювання яких застосовується дана норма, а й усієї інформації про них як явище, зовнішніх умов, в яких воно перебуває. Сумнівні та неперевірені обставини не можна покладати в основу рішення у справі, при цьому їх не слід брати до уваги;

– доцільність ‑ передбачає з’ясування змісту адміністративно-правової норми і вивчення фактичних обставин справи, прийняття найдоцільнішого рішення, що забезпечить досягнення мети, передбаченої даною нормою як моделлю поведінки. Доцільність органічно пов’язана із законністю та обґрунтованістю, однак збігається з ними не завжди, виступаючи при цьому як самостійна категорія та відіграючи у правозастосуванні самостійну роль.

28. Види адміністративно-правових норм за юридичним змістом.

За формою припису (за юридичним змістом, за формою вираження), виділяють наступні види норм:     - зобов'язуючі (приписні), що містять юридичну вказівку діяти відповідним чином у передбачених нормою умовах;   - забороняючі (категоричні, імперативні), що містять заборону на вчинення тих чи інших дій в умовах, які визначаються даною нормою. Заборони можуть мати загальний або спеціальний характер;     - уповноважуючі (дозволяючі, дозвільні, диспозитивні), що передбачають можливість адресата діяти у рамках вимог даної норми на власний розсуд, але з дотриманням правового режиму, нею встановленого. Такі дозволи дають можливість вибору того чи іншого варіанту дії у межах певного правового режиму, який створюється даною нормою;     - стимулюючі (заохочувальні), що забезпечують відповідну поведінку з допомогою певних засобів матеріального або морального заохочення учасників регульованих відносин;     - рекомендаційні, що дають можливість обирати найбільш доцільні варіанти розв'язання певних завдань. Особливість правової природи цих норм у тому, що рекомендації, які містяться у цих нормах, не мають юридично обов'язкового характеру. Такі норми не містять прямих приписів.

29. Вимоги до форми та змісту звернень громадян.

Звернення громадян — викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення адресуються тим органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути:

• усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі)

• письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім певних випадків, передбачених Законом України від 2 жовтня 1996 р. «Про звернення громадян»

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін