Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ковальчук, Моїсєєв ОНД.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
932.61 Кб
Скачать
  1. Раціоналізаторські пропозиції

Раціоналізація — це поліпшення, удосконалення, уведення більш доцільної організації будь-чого. Наприклад, раціоналі­зація виробництва подає процес удосконалювання засобів і ме­тодів суспільного виробництва з метою підвищення його ефек­тивності. Вона включає поліпшення техніки і технології, а та­кож організації праці, виробництва і керування. Принципово подібні визначення прийнятні для інших галузей суспільного виробництва і діяльності, у тому числі і науки.

Раціоналізаторська діяльність конкретно втілюється в про­позиціях, нових і корисних для даного підприємства, внаслідок яких передбачається зміна конструкції виробів, технології ви­робництва і застосовуваної техніки або складу матеріалів.

Якщо винахід повинен відповідати шести критеріям (на­явність задачі, рішення задачі, технічний характер рішення, но­визна, істотні відмінності, позитивний ефект), то рацпропозиція — тільки п'ятьом (наявність задачі, рішення задачі, технічний ха­рактер рішення, новизна, корисність). Критерій "задача” прямо не зазначений у визначенні рацпропозиції, але рішення передба­чає, що йому передує виникнення задачі.

Розходження між винаходом і рацпропозицією полягають, наприклад, у такому: 1) новизна винаходу повинна бути у світово­му масштабі, тоді як для рацпропозиції достатньо новизни в рам­ках даного підприємства, організації, заснування; 2) відмінності винаходу повинні бути істотними, а для рацпропозиції прийнятні будь-які відмінності. Оскільки рацпропозиція містить новизну, вона має відмінності, хоча цей критерій не згадується в якості обо­роноспроможного; 3) винахід повинен давати позитивний ефект, а рацпропозиція повинна бути корисною.

Поняття "наявність задачі" для рацпропозиції і винаходу аналогічне. Проте, в першому випадку це може бути за масшта­бами не стільки потребою товариства в цілому, скільки потребою окремого підприємства, організації або заснування і не в будь- яких умовах, а в тих, що у них існують або заплановані. Раціо­налізаторська пропозиція містить рішення задачі. Задача вирішена, якщо пропозиція містить всі істотні елементи для її реалізації й одержання користі. Рацпропозиція є результатом творчості. Проте його рівень може бути нижчим, ніж при ви­нахідництві. Сукупність випадків відсутності рішення задачі у рацпропозиції можна поділити на чотири групи, що характерні для заявок на винахід. У заявах може бути постановка задачі без її рішення, хибність рішення, неповнота фактичного рішення, нерозкритість рішення в описі.

Якщо рацпропозиція є принципово здійснюваною у віддале­ному майбутньому, але її неможливо втілити, або вона не дає ко­рисного результату в реальних або запланованих умовах, то вона визнається непрацездатною (нездійсненною). Рацпропозиції не можуть бути прийняті або визнані при відсутності в конструкціях або схемі змін у виробі або рішень по нових конструкціях і схемах; художні вироби не признаються в якості рацпропозицій.

Під зміною технології виробництва розуміється в першу чергу засіб, прийом, операція по випуску продукції. Зміст дано­го поняття може включати, наприклад, технологію матеріалів, ремонту квартир, упаковувань, зважування, фасування товарів, діагностики, профілактики, лікування захворювань, реєстрації фізіологічних, біофізичних, біохімічних показників стану досліджуваних функцій і т.д.

Поліпшення методів організації, керування, планування, фінансування господарства, виховання, викладання, проекту­вання, інформації не має відношення до об'єктів раціоналізації. Виняток становлять ті, що призводять до зміни конструктивних ознак, наприклад, ЕОМ.

Під застосовуваною технікою розуміють знаряддя праці (верстати, прилади, пристосування, інструменти), експлуато­вані в будь-яких сферах суспільної діяльності, у тому числі і науковій праці.

Рацпропозиції такого порядку повинні вносити конструк­тивні (схемні) зміни в застосовувані знаряддя праці, створю­вати нові зразки або передбачати застосування їх за новим призначенням.

Розвиток біотехнології вносить доповнення у суть кри­терію "технічності".

Склад матеріалу — це речовини або матеріали, що є про­дукцією або напівфабрикатом даного підприємства. Рацпропозиції можуть бути пов’язані з рішенням задач по зміні складу об'єктів і фізичних сумішей, сплавів, скла, керамики, хімічних сполук, про­дуктів біосинтезу і переробки матеріалів біологічного синтезу.

Новизна рацпропозиції має відмінності від такої ж ознаки винаходу. Для першого є достатньою місцева новизна, що тор­кається інтересів даного підприємства, організації або засну­вання, у яких воно подане. Новизна виявляється при аналізі опису пропозиції і креслень, схем, ескізів, що прикладаються до нього. Пріоритет пропозиції датується з моменту його надхо­дження на підприємство, організацію або товариство, а також у міністерство або відомство.

Новизні рацпропозиції заважають: 1) використання даних або такого ж рішення на цьому підприємстві з дати початку фак­тичного використання; 2) накази і розпорядження адміністрації, у яких утримується постановка і рішення задачі; 3) технічна або інша документація, складена службами підприємства із суті про­позиції з дати його розробки; 4) пропозиції про тотожні рішення з більш ранньою датою подання незалежно від позитивного або негативного висновку; 5) рекомендації вищих організацій, що містять рішення; 6) інформаційні видання з поширення передо­вого досвіду в даній галузі виробництва з дня надходження їх на дане підприємство; 7) обов’язкові для підприємства нормативи (стандарти — міжнародні, державні, республіканські, під­приємства і т.д.) із дня надходження їх на підприємство.

Як відзначено вище, рацпропозиція повинна бути корисною для підприємства, до якого воно подане. Рацпропозиції, що пе­редбачають поліпшення одних показників виробництва, але мо­жуть призвести до зниження якості продукції або погіршення техніки безпеки, не можуть бути визнані корисними.

Оформлення заяв та іншої документації за матеріалами раціоналізаторської пропозиції пов'язане з дотриманням визначених вимог.

Заява, заповнена чітко, розбірливо, акуратно чорнилами або машинописним текстом, повинна містити найменування підприємства, прізвище, ім'я, по батькові (цілком) автора

(співавторів), місце роботи (або проживання), посаду, освіту, рік народження. Пропозиції ІТП і науковців НДІ, проектних, конст­рукторських, технологічних і інших угруповань, що мають відношення до розробок за затвердженими планами, не визна­ються раціоналізаторськими. У заяві наводиться стисле найме­нування й опис пропозиції, що містить: 1) мету удосконалення конструкції, вироби, технології виробничого процесу, застосову­ваної техніки і складу матеріалу; 2) зміст запропонованого технічного рішення; 3) зведення про економічний корисний ефект і інші документи, передбачені у Вказівках.

Найменування рацпропозиції повинно відповідати змісту. У його описі необхідно зазначити, що пропозиція подається до підприємства. Опис повинен містити всі зведення, достатні для доказу встановлених критеріїв обороноспроможності, практичного здійснення пропозиції, установлення факту його використання при дотриманні єдності рацпропозиції. У описі викладається не тільки постановка задачі, але і її рішення з розкриттям конкретних засобів досягнення поставленої цілі (корисного результату).

Новизна пропозиції виявляється при порівнянні тексту опису і документальних зведень із відомими підприємству дже­релами, що прикладаються до заяви.

Корисність рацпропозиції підтверджується посадовими осо­бами і службами підприємства. У самому описі повинні бути на­ведені дані про корисність пропозиції.

При упорядкуванні поданої заяви на рацпропозицію припус­каються типові помилки, часто обумовлені неповнотою і зайвою стислістю опису. Іноді заява на рацпропозицію подається не за ад­ресою того підприємства, у якому є відповідна потреба й умови йо­го використання. Існують дві форми охорони винаходів і раціоналізаторських пропозицій, що передбачені законодавством і відбиті в двох документах — авторському посвідченні і патенті.

Розділ 6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИГЛЯДІ НАУКОВИХ РОБІТ