1. Метод дисконтування;

2. метод капіталізації прибутку;

3. метод збільшення від роялті;

4. метод відновної вартості.

7. Метод оцінювання вар­тості об'єктів інтелектуальної власності, згідно з яким по­точна вартість цих об'єктів визначається шляхом зістав­лення щорічного прибутку від їх комерційного використан­ня та коефіцієнта капіталізації – називається:

1. Метод капіталізації прибутку;

2. метод дисконтування;

3. метод збільшення від роялті;

4. метод відновної вартості.

8. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на зіставленні вартості цих об'єктів з вартістю аналогічних об'єктів, які були реалізовані на ринку – називається:

1. Метод капіталізації прибутку;

2. метод відновної вартості;

3. метод дисконтування;

4. метод порівняльного аналізу продаж.

9. Періодичні відрахування ліцензіару (продавцю ліцензії) за право користування предметом ліцензійної угоди, які встановлюються у вигляді фіксованих ставок, що виплачуються ліцензіатом (покупцем ліцензії) через узгоджені проміжки часу протягом дії ліцензійної угоди – називається:

1. інтелектуальний податок;

2. патентний відсоток;

3. паушальний платіж;

4. роялті.

10. Встановлена в результаті переговорів, чітко визначена, зафіксована винагорода за право користуватись об'єктом інтелектуальної власності, що не залежить від фактичного обсягу виробництва та реалізації продукції і виплачується одноразово або за декілька разів (при набранні чинності ліцензійним договором, передачі ліцензіату технічної документації, після випуску перших зразків продукції тощо) – називається:

1. ліцензійний платіж;

2. патентний платіж;

3. паушальний платіж;

4. роялті.

11. Відзнаки з приводу використання інтелектуальної власності в ринковій економіці, які набувають інституційного оформлення в угодах щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності як специфічного товару, введеного у господарський обіг – називається:

1. комерціалізація авторського права;

2. комерціалізація патентної власності;

3. комерціалізація інтелектуальної власності;

4. комерціалізація науково-технічної власності.

12. Ліцензія на використання об’єкта промислової власності, захищеного патентом – називається:

1. патентна ліцензія;

2. патентна чистота;

3. патентний договір;

4. патентний документ.

13. Властивість об'єкта промислової власності, пов'язана з можливістю його використання в певній країні без порушення чинних на її території охоронних документів стосовно виключного права – називається:

1. патентна конкурентноздатність;

2. патентна чистота;

3. ліцензійна чистота;

4. конкурентноздатність ліцензії.

14. Представник у справах інтелектуальної власності, який надає фізичним та юридичним особам допомогу щодо оформлення її правової охорони – називається:

1. ліцензіар;

2. патентовласник;

3. патентознавець;

4. патентний повірений.

15. Фізична чи юридична особа, якій належить патент на об’єкт інтелектуальної власності називається:

1. Патентний повірений;

2. патентознавець;

3. патентовласник;

4. раціоналізатор.

17. Угода, відповідно до якої юридична або фізична особа, що отримує ліцензію, зобов'язується здійснювати виробничу і (або) комерційну діяльність згідно з домовленістю, досягнутою продавцем ліцензії; одна з форм співпраці малого і великого бізнесу, за якої потужні корпорації укладають угоди з невеликими фірмами, передаючи останнім право діяти від імені цих корпорацій – називається:

1. франшиза;

2. франчазер;

3. франчайза;

4. франгайзинг.

18. Юридична або фізична особа, яка зобов'язується передати права на використання об'єктів інтелектуальної власності за певну винагороду на умовах, передбачених ліцензійним договором – називається: