11. Принцип презумпції невинуватості особи та його зміст

Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі є гарантією забезпечення і захисту прав і свобод людини та звучить наступним чином: особа вважається невинною у скоєні злочину та не може бути віддана кримінальному покаранню, поки її провина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Тому злочинцем людину може назвати тільки суд у своєму вироку. Вперше даний принцип був закріплений у Habeas Corpus Акті 1678 р. (Англія) і відноситься до числа основних прав і свобод людини. Презумпція невинуватості закріплена у всіх міжнародних-правових документах, що визначають права людини (див. ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права людини, ст. 6 Європейської конвенції про права людини), і знаходить своє відображення в ст. 62 Конституції України. Зміст принципу закріплюється в кримінально-процесуальних нормах:

Визнати особу винним у скоєні злочину може тільки суд обвинувальним вироком, що вступив в законну силу, Презумпція невинуватості являє собою об'єктивне правове становище. Тому висновки органу дізнання, слідчого, прокурора є їхнім особистим (суб'єктивним) переконанням у винності особи і носять попередній характер. Остаточний же висновок про винність особи може бути сформульований у вироку суду тільки після дослідження всіх доказів судом. До набуття законної сили вироку обвинуваченого не можна вважати злочинцем, тому що обвинувачений ще не є винним.

12. Принцип розумних строків кримінального провадження.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.