2.1Структура права-американської правової системи.

Що стосується структури права англо-американської правової сім'ї, то слід ще раз підкреслити, що воно, порівняно з правом країн романо-германської правової сім'ї, не знає внутрішнього поділу на публічне і приватне, загально соціальне і юридичне. Воно навіть не диференціюється на цивільне і адміністративне, кримінальне і торгове, а класифікується на загальне право і право справедливості. Цей поділ має надзвичайно важливе значення, тому що й англійські юристи поділяються на юристів загального і юристів права справедливості.

Існують також інші корінні відмінності права англо-американської системи. Так, у ньому не існує галузевих інститутів як сукупності однотипових норм права. Норма права є відпрацьованим судовою практикою рішенням з конкретної справи. Тепер зрозуміло, що ця норма є менш загальною і абстрактною порівняно з нормами права, до яких звикли ми. У цих норм не може бути поділу їх на імперативні та диспозитивні, норми законів і підзаконних актів тощо. Така структура права зумовлює те, що воно не може бути кодифікованим. [28, 148-157]

2.2Джерела права англо-американської правової системи.

Отже, головним джерелом англійського права є судова практика. Визнання судового прецедента джерелом права означає, що судові органи здійснюють не тільки юрисдикційну функцію (вирішення конфліктів на основі права), а й правотворчу.

На територію США англійське право внесли переселенці з Англії. Спочатку в більшості, а починаючи з 1607 р. в усіх англійських колоніях США було запроваджено загальне право і разом з ним - англійські закони, що були видані до колонізації Америки і вносили доповнення та зміни у загальне право.

У праві США, як і в англійському, домінує процесуальне право над матеріальним та його диференціацією на загальне і право справедливості. Отже, за структурою американське право відноситься до сім'ї загального права, тобто формується судовою практикою у вигляді прецедентів, поділяється на федеральне і право окремих штатів. Джерелами права є судовий прецедент, закон, правова доктрина, яку розробили окремі судді та суддівські корпорації. Як правило, доктрина стверджує високу роль суду в здійсненні контролю над конституційністю законів, при тлумаченні прецедентів. Як і в Англії, так і в США зберігають своє значення суди справедливості, які існують у 10 штатах і, у випадку відсутності в загальному праві способів для вирішення питання, керуються правом справедливості (не доходячи до створення прецедента).

Отже, у США, як і в Англії, головне джерело права становить судова практика. Проте остання відіграє не однакову роль у створенні прецедентів. На відміну від англійського Апеляційного суду і палати лордів, вищі суди США (Верховний суд США і Верховні суди штатів) не вважають себе зобов'язаними власним прецедентам і можуть, таким чином, змінити свою практику. Верховний суд федерації, Верховні суди штатів можуть відмовитись і від прецедента конституційного тлумачення. Крім того, у співвідношенні федеральної судової системи і системи штатів діє аналогічний принцип, що й при співвідношенні федерального права і права штатів. А саме, суди штатів мають абсолютну компетенцію, а у федеральні суди можна звертатися тільки у разі, коли Конституцією США або законом Конгресу ці суди визнано компетентними.

Як джерело права законодавство в США має більше значення, ніж в Англії. Закони поділяються відповідно також на загально федеральні та закони штатів. Особливе місце серед федеральних законів належить Конституції США. Остання - це акт, яким передбачено не тільки конституційний устрій держави, а й проголошено сам факт створення держави і суспільства. Виходячи з ідей природного права і суспільного договору, вона урочисто встановлює межі повноважень федеральних органів, їх взаємовідносини з штатами і громадянами. [14, 99-101]