4. Планування фінансів залізниць

Централізоване управління фінансами базується на системі формалізова­ного як по сутності, так і в часі поділу функцій управління, контролю і відпо­відальності між Укрзалізницею, залізницями, дирекціями й іншими суб'єктами управлінського процесу. У даний час Укрзалізниця здійснює перерозподіл фі­нансових потоків між залізницями - вантажовідправниками і транзитними за­лізницями. Фінансування по затверджуваному кошторису в галузі доцільно застосовувати для некомерційних організацій, навчальних закладів, науково-дослідних установ і Інших підприємств і організацій, підприємницька діяль­ність яких носить обмежений характер. Для виробничих підприємств - заліз­ниць, ремонтних заводів і інших організацій, що здійснюють виробничо-підприємницьку діяльність, кошторисне фінансування реалізується через уста­новлені фінансові плани. Управління на підставі фінансових планів базується на підвищенні ролі планів і відповідальності за їхнє виконання. Кошториси і фінансові плани є складовою частиною централізованого плану галузі.

Перший рівень управління фінансами - Укрзалізниця, другий рівень - за­лізниці, третій рівень - дирекції, включаючи самостійні відділи, підприємства, організації.

На кожному рівні розробка і контроль планів по функціональних І галузе­вих напрямках розподіляється:

• на першому рівні - між відповідними функціональними та виробничими департаментами й управліннями міністерства;

• на другому і третьому рівнях - між службами залізниць, дирекціями, підприємствами, цехами. Ступінь деталізації планових показників визначаєть­ся задачами, що стоять перед конкретним підрозділом. Чим вище рівень управління, тим більші значення показників, що формують план.

Порядок взаємодії між рівнями управління і між виробничими та функціо­нальними підрозділами регламентується відповідними нормативними докумен­тами Укрзалізниці. При цьому в планах по окремих напрямках визначаються основні показники з обов'язковою вартісною оцінкою, і встановлюється ліміт необхідних для їхнього виконання фінансових ресурсів. Перегляд лімітів ви­робляється після аналізу причин, що викликали дане відхилення. Якщо відхи­лення від ліміту визначаються необ'єктивними факторами, то встановлюється система відповідальності за невиконання бюджету. Сформована в УЗ система управління є базою для її адаптації до управління фінансами з використанням стійких зв'язків як по вертикалі, так і по горизонталі.

Нові економічні умови призвели до зміни завдань управління на залізни­чному транспорті. Як наслідок, виникли нові вимоги до моделей управління, головними з яких є: підвищення якості управління за рахунок більш оператив­ного і повного використання інформації про хід виробничого процесу, про матеріальні, фінансові, енергетичні потоки, про запаси сировини і матеріалів; визначення й ефективне застосування комплексних показників у системах управлінського І бухгалтерського обліку, що поліпшують інформаційне забез­печення оперативного управління; наявність комплексної системи управління фінансовим станом залізниці, об'єднаної з інформаційними базами даних; а також єдиного інформаційного простору, що забезпечує інтеграцію даних і дозволяє використовувати всю накопичену Інформацію для прийняття управ­лінських рішень.

Централізація управління фінансами в рамках УЗ і залізниць може бути здійснена на базі комплексного підходу до планування стратегії, підвищення рівня техніко-економічного обгрунтування планів і програм і контролю їхньо­го виконання з урахуванням мінливих умов. Існуючий аналіз узагальнюючих фінансово-економічних показників недостатньо ефективний, базується на фак­тичній бухгалтерській звітності, що складається з визначеним часовим відста­ванням, і не дозволяє виявити сховані резерви і втрати. Це не сприяє своєчас­ному прийняттю управлінських координуючих впливів.

Ліміти авансового фінансування доводяться до залізниць з конкретною вказівкою напрямку засобів. Укрзалізниця виступає основним організаційно-економічним центром, що здійснює централізоване фінансове керування на базі загальногалузевої концепції розвитку і концентрації фінансових джерел для здійснення поточних капітальних вкладень і перспективних інвестиційних проектів.

Централізоване управління дозволяє здійснювати моніторинг фінансових потоків, робити їх більш прозорими і керованими. Це завдання вирішується за допомогою формування єдиної галузевої банківської системи. Фінансове управління відрізняється від діючого планування у галузі тим, що основний акцент переноситься на фінансовий результат виробничої діяльності, форму­вання доходів на базі потреб у перевезеннях, розподіл і ефективне викорис­тання фінансових ресурсів.

На сучасному етапі розвитку економіки роль ефективного управління фі­нансово-господарською діяльністю у галузях промислово-виробничого ком­плексу стрімко зросла й ускладнилася. В умовах ринкової економіки, що ство­рюються, ефективне управління фінансовими потоками здобуває актуального значення. Планування фінансових потоків, контроль виконання плану, аналіз і розробка управлінських рішень по шляху ефективної зміни напряму руху фі­нансових засобів складає основу управління фінансовими потоками.

Метою оперативного управління платежами УЗ є своєчасне забезпечення цільового фінансування окремих залізниць, галузевих програм УЗ, відрахувань у галузеві фонди, капітальних вкладень і т.п. Оперативне управління платежа­ми УЗ досягається за рахунок оперативної взаємодії всіх підрозділів.

Основна ідея централізованого управління фінансами - формування пла­ну в нерозривному зв'язку із системами контролю і відповідальності за його виконання. Система планових показників повинна охоплювати доход, розподіл ресурсів, фінансування і виробництво і розроблятися на всіх рівнях управління - Укрзалізниця, залізниця, структурні підрозділи залізниці, інші підприємства й організації галузі. Всі планові і звітні документи, що входять у систему пла­нування і контролю (бюджетування) УЗ, є взаємозалежними і повинні забезпе­чувати єдиний підхід у даних, що представляються.

Набір планових показників може бути загальним для залізниць, підпри­ємств, організацій галузі і специфічним - для окремих з них. З урахуванням специфіки галузі необхідна розробка наступних планів:

На першому рівні - Укрзалізниця:

план дохідних надходжень - план з розбивкою по залізницях встанов­люються завданням по доходних надходженнях для кожного виду перевезень: перевезення вантажів, пасажирів, з них пряме сполучення, централізовані роз­рахунки через управління залізниць, місцеве сполучення і т.д. У стандарті пе­редбачається конкретний відділ Головного управління Укрзалізниці, що відпо­відає за виконання цих показників, здійснює контроль за відхиленнями, керує даною діяльністю на залізницях і готує пропозиції для керівництва Укрзаліз­ниці при необхідності коригування показників дохідних надходжень;

план виручки по видах діяльності в розрізі залізниць, підприємств і орга­нізацій;

план загальногалузевих витрат по напрямках І в розрізі відрахувань за­лізниць;

план виробництва в розрізі залізниць і підприємств по окремих напрям­ках: вантажні і пасажирські перевезення, показники роботи рухомого складу, збільшені плани виробництва окремих видів сукупної продукції;

план руху основних засобів по видах, а також у розрізі залізниць і підпри­ємств, знос і амортизація;

план ремонтів колії, рухомого складу, контейнерів і інших технічних за­собів по залізницям, ремонтним підприємствам галузі. Усі види ремонтів роз­поділяються між Головними управліннями Укрзалізниці, відповідальними за їхнє виконання, ціноутворення і взаємини між залізницями і ремонтними під­приємствами, як галузевими, так і зовнішніми;

план закупівель (з обгрунтуванням обсягів закупівель по великих поста­чальниках, можливості зниження закупівельних цін на базі проведення тенде­рів). Закупівлю найбільш важливих для галузі матеріальних ресурсів доцільно проводити на рівні Укрзалізниці, інші матеріали можуть закуповуватися заліз­ницями в межах затверджених лімітів. У даний час галузь здійснює централі­зоване фінансування закупівель матеріалів верхньої будови колії, паливно-мастильних матеріалів, розрахунки за електроенергію. Питома вага коштів залізниць, що направляються на цілі, складає 2-А% у структурі коштів, вико­ристаних залізницями. Очевидно, що велика централізація засобів залізниць дозволить одержати економічний ефект при централізованих закупівлях знач­ного обсягу матеріалів за рахунок зниження відпускної ціни на матеріали, більш гнучких схем розрахунків за одержані товари, мінімізації витрат на сплату штрафних санкцій;

план по праці (з урахуванням завдань по підвищенню продуктивності праці і зниженню чисельності). Чисельність, продуктивність праці, фонд опла­ти праці;

план витрат на основне і допоміжне виробництво в розрізі залізниць по видах перевезень, інших підприємств галузі;

прогноз фінансових результатів (бюджет балансового прибутку для за­лізниць і інших підприємств галузі);

план податкових і інших обов'язкових платежів у бюджет і в позабю­джетні фонди. При розробці цього плану в умовах централізованого фінан­сування повинні бути вирішені питання про взаємини УЗ І залізниць з бюдже­тами різних рівнів. Багато платежів при реорганізації залізниць можуть піти на Державний рівень, тому необхідна розробка податкового плану, що регламен­тує взаємини галузі з державним і місцевим бюджетами. Місячний план податків являє собою графік податкових платежів, реалізований у режимі реально­го часу;

централізований план інвестицій і довгострокових вкладень (форму­ється на базі уніфікованих методів оцінки Інвестиційних проектів і довгостро­кових вкладень). В умовах централізації фінансів формування даного плану має дуже велике значення. Оцінка інвестиційних проектів повинна виробляти­ся на основі їхньої галузевої ефективності з урахуванням оцінки альтернатив­них вкладень. Усі проекти, фінансування яких намічається залізницями, під­приємствами, організаціями галузі, повинні проходити експертизу на рівні галузі з огляду виробничої й економічної доцільності. Даний план розробля­ється з урахуванням довгострокової стратегії галузі. При цьому повинні бути виділені найбільш пріоритетні базові напрямки розвитку, необхідні для галузі у цілому. Фінансування локальних проектів здійснюється, виходячи з цих на­прямків, щоб уникнути дроблення наявних ресурсів;

план джерел фінансування - власних і позикових (лімітування фінансо­вих засобів для інвестицій), шо має вид зведеного галузевого балансу по видах джерел, зокрема прибуток, амортизація, кредити, позики, централізовані дже­рела з розбивкою по залізницям, підприємствам, а також банкам, інвестиційним Інститутам (як українським, так І міжнародним І т.д.). На сьогоднішній день Укр­залізницею централізується 100% амортизаційних відрахувань залізниць;

план залучення позикових засобів в основну діяльність і на капітальні вкладення (окремо по довгострокових і короткострокових кредитах), що прак­тично є кредитним планом галузі з розбивкою по залізницям, підприємствам і організаціям, а також по фінансово-кредитним установам, термінам платежу і т.д. Він повинен контролюватися в реальному режимі часу;

план використання прибутку з розбивкою по залізницям, підприємст­вам і організаціям галузі (в умовах державної власності цей план дуже важли­вий для формування джерел матеріального заохочення й інвестування);

прогноз консолідованого балансу. Формування прогнозного балансу є невід'ємною частиною централізованого управління фінансами. У даний мо­мент баланс формується вже за сформованими показниками.

Визначення показників, що оцінюють структуру балансу, виробляється за фактичними показниками, на величину яких уже не можна впливати. Постій­ний моніторинг структури балансу можливий тільки на базі розрахунку про­гнозного балансу за станом на кінець планованого періоду з урахуванням пе­редбачуваних змін у цьому періоді. Контроль за показниками протягом даного періоду здійснюється постійно на базі аналізу відхилень від прогнозу з вияв­ленням факторів, що викликали це відхилення. При цьому використовується система єдиних критеріїв, адаптована до специфіки галузі. Формування і конт­роль прогнозних балансів дозволяють виявляти кризові явища в діяльності підприємств ще на стадії їхнього можливого попередження.

Платіжний баланс визначає розміри надходжень на рахунки УЗ і заліз­ниць коштів і основні напрямки їхнього використання з урахуванням пріори­тетності.

На другому рівні - залізниця:

• план доходів залізниці від перевезень;

• план виручки;

• план виробництва по окремим напрямкам (залізниці, дирекції і відособ­ лені підрозділи);

• план ремонтів колій, рухомого складу, контейнерів і інших технічних засобів (залізниці, дирекції, ремонтні підрозділи);

• план матеріальних ресурсів;

• план по праці;

• план витрат на основне та допоміжне виробництво;

- план залучення позикових засобів в основну діяльність і капітальні вкладення;

• прогноз фінансових результатів (бюджет балансового прибутку);

• план використання прибутку;

• план податків і платежів у позабюджетні фонди;

• план руху коштів (по засобах платежів), крім плану удосконалювання розрахунків за перевезення і скорочення дебіторської і кредиторської заборго­ваності;

• прогноз балансу.

Приведений перелік є загальним для галузі. При більш детальному опра­цюванні він повинен бути конкретизований І деталізований по найважливіших напрямках. Однак усі розділи плану є елементами єдиного плану, взаємозале­жними і взаємообумовленими по своїй сутності.

Цикл підготовки планів в умовах залізничного транспорту включає на­ступні етапи:

1. Підготовка пропозицій підприємствами, організаціями і центральним апаратом за визначальними показниками Основного плану Укрзалізниці на базі оцінки наступних напрямків, що характеризують стратегію розвитку галузі:

• тарифної політики, яка регулюється державою стосовно природних мо­нополій, ринку транспортних послуг і конкуренції на цьому ринку;

• шляхів підвищення прибутковості галузі і зниження експлуатаційних витрат;

виробничих можливостей залізниць і Інших підприємств, що забезпечу­ють перевізний процес;

• стану зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, норматив­но-правової бази, соціальних умов, ринків формування матеріально-технічної бази і т.д.;

• можливостей мобілізації внутрішніх і залучення зовнішніх джерел фі­нансування поточної діяльності й інвестиційних програм.

2. Розгляд проекту, формування альтернативних варіантів, їхня оцінка,внесення необхідних коригувань.

3. Сутність плану, визначення конкретних показників і доведення їх до структурних причетних підрозділів для виконання і контролю.

Процес наскрізного планування в галузі базується на сполученні довго­строкових і короткострокових планів. Річний план розробляється на рік з роз­бивкою по кварталах за укрупненими показниками, квартальний план - по місяцях і більш деталізованій номенклатурі. Місячні плани є оперативними, контроль виконання яких складає базу оперативного управління. Протягом року плани коригують з урахуванням фактичного стану залізничного транспорту.