Питання для самоконтролю

1. Основні функції системи охорони праці.

2. Основні завдання системи охорони праці.

3. Види планування заходів з охорони праці.

4. Види контролю стану охорони праці.

5. Адміністративно-громадський триступеневий контроль стану охорони праці.

6. Облік показників безпеки праці.

7. Аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.

8. Розрахунок ступеня базового ризику виникнення небезпечної ситуації.

9. Характеристика індексу імовірності небезпечних подій.

10. Визначення ступеня тяжкості небезпечних подій.

Практичне заняття 5.2. Тема: «Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності (Аналіз умов праці в галузі)» План

1. Загальна характеристика умов праці в галузі АПК.

2. Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища.

3. Вимоги безпеки до галузевих технологічних процесів та обладнання.

Література:

1. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. Київ, 2000. -С.230- 267, 301-318, 339-348.

2. М.П.Гандзюк, Є.П.Желібо, М.О.Халімовський. Основи охорони праці. – К.: “Каравела”, 2003. -С. 228-310.

3. Москальова В.М. Основи охорони праці. Київ. Професіонал. 2005. -С. 352-505.

1. Загальна характеристика умов праці в галузі апк.

Виробниче середовище - найбільш небезпечне для людини, саме на виробництві на неї діють підвищені рівні шуму, вібрації; гостріше проявляються психофізіологічні фактори (стрес, втома); в повітрі робочої зони часто знаходяться токсичні речовини; на виробництві людина більше взаємодіє з машинами та механізмами, що є потенційно небезпечним. Проводячи третину свого життя, чи майже половину активного часу на виробництві, необхідно дбати про забезпечення безпечних та прийнятних умов праці.

Фактори виробничого середовища включають певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища які діють на працівника під час роботи.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва :

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);

• нервове напруження (складність розрахунків, особливості вимог до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання);

• робоча поза (положення тіла людини і його органів відповідно до засобів виробництва);

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних варіацій, дій, циклів);

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;

• забруднення повітря;

• виробничий шум;

• вібрація, обертання, поштовхи;

• освітленість у робочій зоні. Залежить від умов праці.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на здоров”є і працездатність людини в процесі праці.

Ці умови створюються забезпеченням для працюючого:

- зручного робочого місця;

- чистого повітря, необхідного для нормальної життєдіяльності;

- захисту від дії шкідливих речовин та випромінювань;

- нормованої освітленості;

- захисту від шуму та вібрації;

- засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

- робочим одягом та СІЗ (за необхідності);

- медичного обслуговування та санітарно-профілактичними заходами;

- побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють безпечні та нормальні санітарні умови праці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас -- оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас—шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та виражених змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

На виробництві стоять такі завдання:

• досягнення безаварійності;

• недопущення професійних захворювань;

• попередження травматизму;

• забезпечення здоров’я і працездатності працюючих;

• недопущення забруднень оточуючого середовища.

Основні шляхи поліпшення виробничого середовища полягають у підвищенні рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.

1. Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.

2. Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації, поліпшенням освітленості.

3. Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі і монотонності праці.

4. Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.

5. Покращення соціально-економічних показників: збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам, скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці; зниження рівня виробничого травматизму; зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці; зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці; економії коштів за рахунок зменшення збитків внаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань .