Список використаної літератури

1.Педагогічні погляди А. С. Макаренка[Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://ocvita.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=410:2010-01-16-17-19-26&catid=32:languages&Itemid=59

2. Соціально-педагогічні ідеї А.С. Макаренка[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://studentam.net.ua/content/view/3816/114/\

3. Ніжинський М.П. Життя і педагогічна діяльність А.С. Макаренка :пед. Бібліотека вчителя / М.П. Ніжинський. – 2-е вид.- К.: 1967. – 218 – 249с.

Науковий керівник: викладач В. Г. Бондар

Феномен авторської о. А. Захаренка середньої загальноосвітньої школи с. Сахнівка м. І. Стельнік

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

Особистісна орієнтація освіти, забезпечення рівних можливостей щодо її здобуття, створення інноваційних навчально-виховних закладів є пріоритетними напрямами державної політики України в галузі освіти. Одним із феноменів інноваційної освітянської практики є авторські школи. Діяльність таких закладів ґрунтується на провідних психолого-педагогічних, організаційно-управлінських концепціях, запропонованих окремим автором або авторським колективом. У цьому контексті безперечний практичний і науковий інтерес становить діяльність Сахнівської школи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, очолюваної Олександром Антоновичем Захаренком упродовж 1966-2001 рр.

Олександр Захаренко у процесі своєї діяльності створив виховуюче соціокультурне середовище сільської школи на засадах загальнолюдських цінностей, ним науково обґрунтована особистісно орієнтована виховна діяльність в умовах сільської загальноосвітньої школи, психологізація виховної, профілактичної і корекційної діяльності сільських навчальних закладів, технологія згуртування всіх суб’єктів освітнього процесу – батьків, учнів, педагогів, а також різні аспекти взаємодії школи і суспільства загалом.

Пропонуємо більш детально розглянути основні новаторські педагогічні ідеї О. Захаренка.

Турбота про здоров’я дітей, їхню фізичну витривалість. Проблема стану здоров’я школярів, педагогів завжди перебувала у полі зору персоналу Сахнівської школи. З метою оздоровлення у ній було створено басейни, які школярі, вчителі відвідували упродовж року. Вода у басейні мала лікувальні властивості, оскільки оброблялася сріблом, насичувалася екстрактом солей з Чорного моря. За висновками медиків, завдяки заняттям у басейні упродовж одного сезону у дітей, хворих на сколіоз, стабілізується стан здоров’я.

Шанобливе ставлення до батьків. Досвід родинного виховання Сахнівської школи узагальнюється в художньо-педагогічній формі з метою детального висвітлення діяльності батьків, взаємин у сім’ї та її становища у сільській громаді. Це сприяє розвитку в дитини почуття гордості за свій рід, а також зацікавленню дорослих життям школи на основі позитивних емоцій. Саме батьки, дідусі, бабусі – постійні учасники майже всіх шкільних заходів. Йдеться і про справи господарські (будівництво та ін.), і про свята, шкільні виставки, радіогазети, відвідування екзаменів та ін. До того ж, при школі функціонує батьківський університет [1].

Формування громадянських почуттів учнів Сахнівської школи здій-нюється шляхом проектування та впровадження патріотичних справ, які ілюструють щоденне життя шкільного колективу. Цікавою є ідея створення «живих обелісків», яку у подальшому впроваджували в життя багатьох сільських шкіл. У Сахнівській школі було створено розарій із 216 кущів, під кожним із яких – земля від порога хати, який переступив солдат, йдучи на війну. На табличках – імена загиблих. Коли ідея «живого обеліску» почала втілюватися в життя, були живі вдови, батьки і багато тих, хто пам’ятав загиблих. [2].

Повага до праці, як основа життя. На базі школи функціонує 7 цехів: токарний, слюсарний, деревообробний, кулінарний, інструментальний та електроцех. До того ж, учні мають можливість працювати на шкільному полі, навчально-дослідних ділянках, у теплиці, машинно-тракторному парку в мініатюрі. Трудове виховання учнівської молоді ґрунтується на здійсненні реальних справ [1, с. 33].

Виховання естетичних почуттів. Серед основних завдань школи – навчити дітей бачити красу світу і берегти її. Школа має куточки відпочинку, клумби (у кожного класу – свої, створені з любов’ю на засадах здорового змагання). Розсаду квітів школярі вирощують самі у теплицях не тільки для шкільних клумб, а ще й для квітників односельців. Шкільні заходи завжди спрямовувалися на різнобічне виховання особистості. Важливого значення набуває те, що у Сахнівській школі працювала шкільна обсерваторія із ракетно-модельним гуртком в її приміщенні. Зі шкільного міні-аеродрому «Байконур» стартували дельтаплан, а також кілька-ступеневі ракети із живими мишами на борту, які у спеціальному відсіку парашуту поверталися на землю [3].

Підсумувавши все вище згадане, можна стверджувати, що Олександр Захаренко є яскравим прикладом педагога-новатора, представником педагогіки співробітництва. Він створив дієву систему громадянського, сімейного, естетичного, трудового виховання, спрямовану на розвиток духовного потенціалу особистості на засадах педагогіки гуманізму. Вихованці його школи – фізично й духовно здорові люди, зорієнтовані на загальнолюдські принципи і цінності, на життя за законами доброзичливості, краси. О. Захаренком реалізовано на практиці ідею школи-родини, життя якої поєднано з життям села, його історією.

І насамкінець зазначимо, що до інноваційних педагогічних ідей видатного педагога сучасності О. Захаренка ми будемо повертатися знову і знову, протягом багатьох років. Його вагомий внесок у розбудову сучасної сільської школи є неоціненним, а його наукові твори стали золотим фондом вітчизняної педагогічної науки.