Список використаної літератури

1. Ісаїв П. І. Пласт на Великій Україні / П. І. Ісаїв // Молоде життя – 1927. – Ч. 27. – С. 9.

2. Козицька Н. О. З історії Пласту на Україні / Н. О. Козицька // Життя і знання – 1934. – Ч. 7-8. – С. 224.

3. Плющ В. І. Скавтизм в Україні / В. І Плющ // Пластовий шлях – 1974. – Ч. 3. – С. 41-48.

4. Музиченко О. В. Скавтизм в Києві / О. В Музиченко // Пластовий листок – 1966. – Ч. 2. – С. 31-36.

5. Малиновська В. К. Як моревінт та інших ламали / В. К. Малиновська // Старожитності. – 1997. – Ч. 56. – С. 14-16.

Науковий керівник: ст. викладач О. О. Свириденко

Система управління освітою в україні

М. І. Поліщук

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [5, 203].

Освіта – це невід’ємна складова розвитку не лише суспільства в цілому, але і особистості як самостійної одиниці держави. Важливо розкрити і зрозуміти як відбувається управління системою освіти в Україні, а також, які саме органи державного, місцевого, регіонального самоврядування проводять контроль, управління і розвиток освітніх закладів.

Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій [4, 143].

Центральним органом державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки. Його повноваження визначено законом України “Про освіту” та “Положенням про Міністерство освіти України” [2,3]

Міністерство освіти і науки України:

• бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;

• встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

• визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;

• здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;

• проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;

• розробляє умови прийому до закладів освіти;

• забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;

• розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України тощо [3,68].

При Міністерстві освіти та науки функціонує  Вища атестаційна комісія (ВАК), яка здійснює атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів.

ВАК очолює голова, який у межах своїх повноважень, на основі та на виконання законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Для розгляду найважливіших питань розвитку науки і техніки, обговорення напрямів діяльності ВАК, програмних питань роботи апарату ВАК утворюється головна рада ВАК, яку очолює голова ВАК. До головної ради ВАК входять провідні вчені і висококваліфіковані фахівці у кількості до 70 осіб. Склад головної ради затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням голови ВАК [1, 12].

Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Вони у межах своєї компетенції:

• встановлюють, не нижче визначених Міністерством освіти України мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

• забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Міністерству підпорядковані вищі навчальні заклади, Академія педагогічних наук та її науково-дослідні інститути.

Центральні органи державного управління освіти також беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня й обсягу, нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів.

При обласних, районних (міських) державних адміністраціях створюються відповідні структурні підрозділи, які здійснюють управління освітою: при обласній державній адміністрації – управління освітою, при районній (міській) – відділ освіти, при сільських і селищних радах народних депутатів – комісії з питань освіти.

Безпосереднє управління дитячими дошкільними закладами (дитячими яслами, дитячими садками), школами, позашкільними закладами освіти здійснює директор (завідувач), який призначається вищим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядування. Так, директор середньої загальноосвітньої школи призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту» відділом освіти відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації [2, 31].

Управління вищим навчальним закладом (технікумом, училищем – перший рівень акредитації; коледжем – другий рівень; інститутом, консерваторією, академією, університетом – третій і четвертий рівні) здійснює його керівник (президент, ректор, директор тощо).

Отже, управління – діяльність, спрямована на розробку рішень, організацію контролю регулювання об’єкта управління згідно з метою, аналіз і підведення підсумків на основі достовірної інформації. Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій. Кожне відомство має на чолі керівника (директора, куратора, ректора, президента), який виконує покладені на нього обов’язки.