Список використаної літератури

1. В. О. Сухомлинський «Серце віддаю дітям». – К., 1974р.

Науковий керівник: ст. викладач О. О. Свириденко

Яким же є сучасний український студент? ю. В. Ігнатенко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Сучасне студентство та взагалі молоде покоління є зразком цього перехідного етапу – становлення нової культури особистості, яка базується на принципово відмінних від попередніх поколінь принципах. Сучасне молоде студентське покоління народилося саме під час таких змін, котрі нанесли неабиякий відбиток на їхньому майбутньому. Сучасне молоде покоління фактично стало трансформатором старої культури в нову і, відповідно, першим носієм нової культурної моделі. 

Студентство – це чи не найважливіший період у житті кожної людини,він співпадає з другим періодом юності, або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особистісних рис. В цей час складається власне бачення світу, людських цінностей, свого місця в житті держави. Студент робить вибір – просто отримувати освіту, стипендію, нічим не відволікаючись, щоб не завадити навчанню, або ж він розвивається багатогранно, стикаючись при цьому з рядом проблем. На сьогодні, більшість обирає саме другий варіант, адже держава не може забезпечити майбутнього спеціаліста своєї справи усим необхідним для того, щоб він міг повноцінно реалізувати себе в професійній сфері. Тож, яким є сучасний студент і що відрізняє його від своїх попередників?

Серед різних класифікацій мотивів навчальної діяльності студентів, як правило, виділяють три. Це: 1) професійно-пізнавальний мотив (в основі якого лежать як широкі пізнавальні потреби, так і інтерес до знань, специфічним для майбутньої професії), 2) мотив отримання диплома про вищу освіту (як прагнення до певного статусу в суспільстві); 3) мотив міжособистісного спілкування (в основі якого знаходиться потреба спілкування з «однодумцями» - колом людей, об'єднаних спільними інтересами та професійною спрямованістю) [1, 96].

В одному з досліджень соціальний портрет сучасного студента описується наступним чином. Сучасні студенти володіють Інтернетом з величезною кількістю сайтів, які їм потрібні не тільки для розваги, але і для навчання. У середньому в мережі «зависають» на 2-5 годин, а багатохто й не відключаютьйогозовсім. Найбільшою популярністю користуються електронні сторінки «Однокласники» та «В контакті», люблять, проводити весело час, приходять на заняття, вічносонними і голодними. Вони вважають, що студент живе від сесії до сесії, так само він повинен встигати скрізь і всюди, так описали сучасного студента 72% опитаних .А 38% вважають, що сучасний студент повинен прагнути до нових знань і бути чуйним, допомагати однокурсникам, цілеспрямованим, товариським, активно брати участь в житті свого університету, і, звичайно ж, вести здоровий спосіб життя.

Беручи до уваги ті події, що мають місце в нашій державі, можна впевнено говорити, що ті 38% мають рацію, адже саме студенство стає головним рушієм перетворень в країні, її творчому та суспільному житті.

Сучасний студент зовсім не схожий на студента радянських та ранніх пострадянських часів. Чим же студенти XXI століття так відрізняються від попередніх поколінь? По-перше, нинішні студенти 1-3-го курсів – люди, народжені в зовсім іншому, капіталістичному світі. Їм інколи чужий дух колективізму й альтруїзму, який поступається місцем егоїзму [2, 4].

Якщо активність сучасного студента і спрямована на зміну навколишньої дійсності, то тільки відповідно до його власних потребам, поглядів та інтересів. Звучить не дуже благородно, не так? Але чи можна однозначно сказати, щоце погано? Ще А. П. Чехов писав: «Якби кожна людина на куточку своєї землі робила все, що вона може, яке прекрасне було б життя на землі». З цим складно не погодитися. Тут і виявляється наше виховання в дусі капіталізму [3, 2].

Сучасний студент перестав сприймати місце свого навчання як єдину можливість творчої самореалізації. В даний час існує масаможливостей проявити себе як відмінного співака, танцюриста, поета або музиканта за стінами рідного вузу. Сьогодні студенту легше показати свої таланти на конкурсі, організованому комерційною структурою, ніж у колі однокурсників.

Добре це чи погано – питання спірне. Ясно одне: сучасне студентське братство не можна характеризувати як сіру масу. Ми активні й заповзятливі, просто світ змінився, змінивши наші пріоритети [4, 3].

Дійсно, студент сьогодні обмежений всілякими рамками, які встановлюються «згори». Студенти – всього лише невелика частинка величезногос віту. І їм підвладна лише незначна частина суспільного життя, яку вони якщо і хочуть змінити, то не можуть. Однак, у світлі останніх подій ми можемо спостерігати, що сучасне студнство зовсім не байдуже до життя своє їдержави, воно само будує ту країну, в якій хоче жити та виховувати своїх дітей. Студенство стаєрушійною силою соціальних і державнихперетворень, вносить корективи в бачення мистецтва як такого та змінює стареотипи про те, що студент – це всього лише розбишака з купою конспектів.

На сьогоднішній день існує маса молодіжних організацій, де гуртуються студенти із спільними творчими інтересами, проводять різноманітні акції та флешмоби, щоб привернути увагу до болючих проблем сучасності, або ведуть активну державну діяльність.

Однак, студент має бачити правильні приклади в своєму оточенні. Якщо в дитинстві це була сім`я та вчителі, то сьогодні необхідний зв'язок між майбутнім фахівцем і його наставником. Можна навіть сказати - співробітництво. Бо студенти і викладачі - це не дві опозиції, а єдине ціле, зване Університетом [5, 4].

Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогодні склався такий образ українського студента: прагматичний, комунікабельний, рішучий і, разом з тим, консервативний, патріотичний і романтичний. Однак одне залишається незмінним як в образі, так і в сенсі студента - його веселий, життєрадісний темперамент, бажання спілкуватися і брати від життя по максимуму. Студентство – це невід`ємна складова у розвитку держави, саме тому їй необхідно подбати про турботу над студентами та надання їм широких шляхів у самореалізації себе, в першу чергу, як фахівця і, без заперечень, як вільної розвиненої особистості.