Список використаної літератури

1. Фіцула М.М. «Педагогіка» – К., 2007

2. http://kalushschool5.ho.ua/NavchalnaDiyalnist/ObdarovaniDity/ObdarovaniDity.html

3. Мойсеюк Н. Е. «Педагогіка» – К., 1991

4. http://navigator.rv.ua/index.php?id=2159&option=com_content&task=view

Науковийкерівник: ст. викладач О. О. Свириденко

Школа- на шляху до успіху

І. В. Заіка

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Проголосивши незалежність, Україна визначила свій шлях розвитку в напрямку побудови демократичного суспільства, крок за кроком скеровуючи свій поступ в напрямку Європейського вибору. Сьогодні інтеграція України в ЄС – проголошена стратегічною метою держави. Вступ до Євросоюзу передбачає істотні зміни у політичному,економічному культурному житті держави. Таким чином нам потрібні освіченні працівники, спеціалісти. Відомо,що за останні роки рівень освіти знизився. Таким чином, для того, щоб Україні із «задовільного» стану освіти перейти до наступного - «доброго», на нашу думку, слід здійснити ряд необхідних реформ. І .Франкове «вчителем школа стоїть» залишається актуальним понині. Педагогічний процес – це основа навчальної діяльності. Науковцями доведено, що якість освіти на 72% залежить від якості навчального процесу в школі. Не технології, а майстерність вчителя, у першу чергу, визначає якість. Основний рушій в освіті це – мотивація учнів вчитися і мотивація учителів навчати. Отже, у першу чергу необхідно створити більш глибоку мотивацію і змінити ставлення до престижності професії вчителя і професійного зростання. Престижність професії визначається рівнем заробітної плати. Для того, щоб значно підвищити заробітну плату, вчителям необхідно консолідувати шкільну систему. В Україні є багато малокомплектних шкіл. В Україні, у середньому, на одного вчителя припадає 8,5 учнів, це – дуже низький показник. Для порівняння, в європейських країнах середній показник – 17, а в розвинених країнах Південної та Східної Азії, де середня освіта – одна з кращих у світі – 30 учнів. Якщо не змінити шкільну мережу, уряд не зможе підняти зарплату вчителю. Це питання – дуже болюче. Всі уряди, політичні партії декларують, що вони не будуть закривати школи, але, якщо ми не зменшимо кількість шкіл, не збільшимо наповнюваність класів, то не зможемо підняти якість освіти. Фактично, вибір полягає між збереженням робочих місць для вчителів і якістю освіти дітей. Наступне, що потрібно робити – вводити показники, які вимірюють якість шкільної освіти. Сьогодні більшість директорів дрейфує в сторону завгоспів, вони більше думають про господарку, ніж про навчальний процес. Зрештою обставини їх змушують це робити. Директори більше піклуються показниками лічильників на комунальні послуги, ніж показниками якості освіти. У Радянському Союзі були два головні показники: якість і успішність. Успішність – відсоток дітей без двійок, якість – відсоток тих, хто вчиться на 4-5. Відповідно, кожний вчитель  відповідав за результат своєї праці.  Гадаємо, що вчителів повинні звітувати за результат своєї праці перед батьками і всією громадськістю. І школи теж мають звітувати за якість своєї роботи. Отже, першочергові зміни: підвищення статусу вчителя, консолідація, встановлення високих якісних показників, до яких потрібно прагнути.. Яких ще реформ потребує школа? Наступне, що слід зробити – подолати багатопредметність. Сьогоднішні навчальні плани знеохочують дітей вчитися. На нашу думку, один урок в тиждень з якогось предмету не дає жодного результату, це гроші, викинуті на вітер. Навчання в школі слід перевести на  семестри і ґрунтовно вивчати по 6-7 предметів на семестр, не більше. Останнє спостереження показують нам що: - по-перше, освіта перестає бути соціальним ліфтом: дитина з бідної родини в Україні немає шансів отримати якісну освіту; - по-друге, зростає різниця у якості освіти між сільськими і міськими школами, сільські школи стають все гіршими, міські ще тримаються на певному рівні; - по-третє, кращі результати з математики отримали ті учні, вчителі яких мають стаж більше 20 років, тобто не йде відтворення системи освіти. Впевнена, що наші думки не є відкриттям. Багато фахівців знають, що потрібно зробити, але як це робити, щоб не збурити суспільство, де взяти ресурси, - відповідь на ці питання знайти не так просто. Але ми мусимо  знайти відповідь, бо без якісної освіти, у нас немає  шансів досягти успіху у розвитку нашої країни.