Список використаї літератури

1. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі: навч. посіб. / А. М. Богуш, Н. В. Лисенко. – 2-ге вид., переробл., допов. – К.: Вища школа, 2002. – с.28 – 40.

2. Кузь В. Г. Основи національного виховання / Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчик З. О. – К. ІСДО, 1993. – с. 152 – 200.

3. Науменко Ф. І. Традиції народної педагогіки в творчості Григорія Сковороди / Ф. І. Науменко, Є. І Приступа // Педагогічні ідеї Г.  С. Сковороди. – К. 1972. – с. 14 6–157.

4. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Поніманська Т. І. – К.: Академвидав, 2004. – с.13 – 80.

5. Сердюк О. Народна педагогіка як джерело соціального виховання особистості / О. Сердюк // Вища освіта України. Теоретичний та науково-методичний часопис. – К.: ., Видав-во «Педагогічна преса». – 2000. – № 4. – с. 207

6. Сявавко Є. І. Українська етнопедагогіка у її історичному розвитку / Сявавко Є. І. – Наукова думка, 1974. – с. 5 – 44.

Науковий керівник: к. п. н., ст. викладач Ляховець О. О.

До проблем виховання обдарованих дітей в. А Жеребцова

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

У новій політичній ситуації, яка склалася в Україні, простежуються дві домінуючі тенденції: по-перше, відродження національної самосвідомості, української культури і мови, виховання громадянина України − патріота; по-друге, прагнення до інтеграції у світове, європейське співтовариство. Процеси перебудови в Україні обумовили нові тенденції в розвитку освіти.

Обдаровані діти − це діти, які різко виділяються серед однолітків високим розумовим розвитком, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Вони виявляють себе най­більш яскраво в таких сферах діяльності: інтелектуальній, академічних досягнень, творчості, комунікаціях та лідерстві, в різних видах діяльності та руховій сфері.

Пошук обдарованих дітей та створення умов для їхнього розвитку − це комплексна спільна спланована діяльність дорослих: батьків, учителів, керівників гуртків, шкільного психолога. Виховання обдарованої дитини є складним процесом. Батьки обдарованої дитини повинні брати активну участь у вихованні своєї дитини, але не нав’язувати свої бажання і прагнення, які їм не вдалося реалізувати, а прислухатися до дитини, під час гри виявляти схильності дитини.

Батьки мають розвивати творчий потенціал дитини, використовувати ігри, фантазувати про казкових героїв та їх магічних сил, робити замальовки до улюблених книг, тренувати спостережливість, наполегливість, стриманість, вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність і перш за все вимогливість до себе. Ігри мають бути різними, для того щоб була можливість виявити до чого саме найбільш схильна дитина, та все ж таки не забувати про всебічний розвиток. Наштовхувати малюка на самостійні рішення, але пильнувати щоб дитина не росла пихатою та із завищеною самооцінкою. Будувати в дитині впевненість у своїх силах, вчити змалку, що у житті можуть бути невдачі, щоб у дорослому житті не було стресів та депресій.

Важливою складовою у вихованні обдарованої дитини є своєчасна та правильна відповідь на поставлені нею запитання. Пояснити все доступною для дитини мовою, але з використанням нових для неї слів, щоб викликати бажання дізнатися більше.

Дуже важливо щоб батьки виявляли інтерес до перших спроб дитини у танцях, музиці, вивченні іноземних мов. Підтримка батьків надає не тільки впевненості у собі та своїх силах, а й є рушійною, спонукальною силою проявити себе з кращого боку, щоб батьки могли пишатися їхніми досягненнями.

У кожній справі дитини, батьки мають знайти такий її вчинок за який можна похвалити, щоб стимулювати та викликати у дитини ще більше бажання до цієї справи, заняття.

Як відомо, найкращий приклад для дитини – її батьки. Перші роки життя головним її оточенням є мама і тато. Тому дуже важливе спілкування з дитиною, манери, жести, міміка, відповідальність за дії та вчинки.

Найголовніший обов’язк батьків − поставити дитині мету, виховати в ній цілеспрямованість, адже людина в якої є мета завжди знає, чого хоче від життя і ніколи не зійде з правильного маршруту. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою.

І. П. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. 

Як і батькам, вчителю для навчання обдарованих дітей необхідно знати їхні психологічні особливості, статус цього учня у класі, його стосунки з однолітками, перей­матися проблемами й інтересами. Вчитель повинен володіти здатністю розпізнавати конфлікти між учнями та вчасно їх ліквідовувати. Мати віру в учня та його здібності, бути доброзичливим в оцінці дій учня, бути справедливим та чесним. Вміти поставити себе на місце дитини та вчити своїх учнів емпатії. Бути фахівцем вищого ґатунку – володіти психолого-педагогічними вміннями і методичними знан­нями; мати високий рівень інтелекту, широку ерудицію. Він також має постійно самовдосконалюватись, вчити і вчитись сам: бути ентузіастом, цілеспрямованим, наполегливим, впевненим у своїх силах, принциповим у важливих питаннях і водночас гнучким, коли йдеться про другорядне. Як відомо, лише особистість може виховати особистість і тільки талант може виростити талант.

Змалку дитину потрібно привчати до бажання допомагати іншим. Тому що якою б обдарованою, розумною, цілеспрямованою людина не була, дуже важливо встигнути виховати у Людині людину. Любов і турбота про інших робить кращими нас і світ навколо.