Список використаної літератури

1. Пасинок В.Г. Теоретичні основи формування професійних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04/ НПУ ім. Драгоманова. – К., 2002. – 40 с.

2. Корніяка О.М. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити? / О.М. Корніяка. – К.: Либідь. – 1995. – 96 с.

3. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник / О.П. Рудницька. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с.

4. Сагач Г.М. Риторика: Навч. посібник для студентів серед. і вищ. навч. закладів / Г.М. Сагач. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 568 с.

5. Томан Іржі Мистецтво говорити: Пер. з чес. / Іржі Томан. – 2-е вид. – К.: Політвидав України, 1989. – 293 с.

Патріотичне виховання дітей дошкільног віку о. А. Дорошенко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

В даний час багато говориться про патріотизм, але крім того щоб просто говорити, потрібно патріотизм ще й виховувати. Виховувати любов до Батьківщини потрібно ще з дитинства тому, що у кожної людини повинно формуватися розуміння поняття “патріотизм”.

Патріотизм (грец. paths — батьківщина) — це любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Патріотизм є одним із найсуттєвіших показників моральності людини.

Любов до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу інезалежність, є дуже важливим фактором патріотичного виховання[3,68].

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення ніж починають засвоювати знання.

З огляду на це в педагогічній роботі потрібно поєднувати ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, культурою, історією, мистецтвом, практичною діяльністю, національними та державними святами.

Основними напрямами патріотичного виховання є: формування уявлень про сім'ю і родину; краєзнавство; ознайомлення з явищами суспільного життя; формування знань про історію держави, державні символи; ознайомлення з традиціями і культурою свого народу; формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є

шкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини досоціального світу та суспільних явищ[2,15].

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до Батьківщини. Надзвичайноїзначущості повинно набувати ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни.

На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання. У розділі “Дитина і навколишній світ” програми виховання “Малятко” окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину (“Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна”). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та

історичні пам'ятки рідного краю[1,36].

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на формування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Карпатські гори, Дніпро), пам'ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо).

Дуже важливим фактором у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих[4,153].

Важливим напрямом патріотичного виховання є залучення до вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Ознайомлення з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснення зв'язку людини з минулими і майбутніми поколіннями, інтерес до родинних і народних традицій.

Головним завданням національного виховання дітей дошкільного віку є формування дитиною основ національної самосвідомості — відчуття належності до певної нації, яка виявляється в етнічному самовизначенні.

Успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів.

Справжні патріотичні почуття здатний виховувати високоосвічений, інтелігентний педагог-патріот, який разом з дітьми щиро радітиме успіхам вітчизняних спортсменів, артистів, учених, переживатиме їх невдачі. А також добре володітиме історією країни для того, щоб проводити паралелі та наводити цікаві факти. Такий педагог зуміє допомогти дітям усвідомити, що патріотизм є важливим аспектом національно свідомої та освідченої людини.

І попри різні уявлення про патріотизм у кожної окремо взятої людини на нашу думку знання, патріотизм та український дух є головними аспектами нинішнього виховання. І для справді патріотичного виховання та світлого майбутнього важливим єзнання і вивчення історії.