Список використаної літератури

1. Крижанівська Л.О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Автореферат док. дес. - Київ, 1998. - 40 с.

2. Пономаренко В.М. Стан здоров`я дітей до 14 років, які проживають в зоні довгого поставарійного впливу малих доз випромінення. Лікарська справа - Київ «Здоров`я»,1995.-№5—6, с. 12—15.

3. Чуприков А.П., Пасечник Л.Н., Крижанівська Л.А.,Козакова С.Є. Психічні порушення при радіаційних ураженнях головного мозку. - Київ, 1992. - 52 с.

4. Ведяєв Ф.П. Мозок, емоції, здоров`я. - М.»Знання»,1983.- 70 с.

5. Психолого - педагогічна допоморга дітям на базі позашкільних закладів в зоні радіоекологічного контролю.Науково-методичний посібник для керівників позашкільних закладів та гуртків, методистів, практичних психологів./ за ред. Рибалки В.В. – Київ, НДІ психології України, 1992. -72с.

6. Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи: Науково - методичний посібник /За ред. Киричука О.В. – Київ, 1998. -181 с.

7. Медицина окружающей среды: пер. с англ. / Под. ред. Беннета А.Е. -М.: «Медицина», 1981.— 368с.

8. Оценка функционального состояния организма детей при массовом исследовании влияния окружающей среды на здоровье населения. Метод. рекоменд. – К.; 1987.— 26 с.

9. Балева Л.С., Карпеева Е.Е. Чернобыль и здоровье детей (к 10-летию аварии на ЧАЭС). Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 1996.— Т.41, №3.— с.

Науковий керівник: к.б.н., доцент Л.І. Юхименко

Переробка інформації різного ступеня складності та її зв'язок з психічними функціями я.Ю. Майстренко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Вивчення особливостей стану психофізіологічних властивостей та їх зв’язок з розумовою діяльністю у дітей має як теоретичне так і практичне значення. Це важливо для розуміння інтегративної діяльності мозку та вирішення низки педагогічних проблем школи, обґрунтування диференційного навчання та виховання.

Відомо що організм дитини з віком росте та розвивається, разом з цим відбувається дозрівання мозкових структур [1, 2]. Тому для нас було важливо визначити, як психофізіологічний розвиток пов’язаний з розумовою діяльністю дітей молодшого шкільного віку.

Дослідження психофізіологічних функцій проводили на 46 учнях 2-3 класів, віком 9-10 років, які навчалися в Черкаській гімназії №31. Для кожного обстежуваного на комп’ютерній системі "Діагност 1м" за методикою М.В. Макаренко [3] у режимі "нав’язаний ритм" було запропоновано 5-хвилинне навантаження з максимальним темпом пред’явлення зорових подразників, кількість помилок в якому не перевищувала 5%. Швидкості на 20% нижче і вище від оптимальної становили, відповідно, оптимальне та надмірне навантаження, а робота максимальним навантаженням упродовж 30 хвилин вважалася довготривалою і переводила обстежуваних у стан явної втоми. Дослідження показників уваги проводилося за таблицями Анфімова та Шульте, а пам’яті за таблицями слів, чисел, беззмістовних складів та геометричних фігур [4].

Різна складність розумового навантаження буде визначати особливості взаємозв’язку специфічних і неспецифічних структурно-функціональних компонентів та зміст її елементів. При виконанні розумового навантаження низької складності, яка досягалася оптимальним темпом пред’явлення подразників, характерними для специфічних структурно-функціональних компонентів (рис. 1) були наступні кількісні і якісні зміни: спостерігалося підвищення показників швидкості, продуктивності та переключення уваги, а показники пам’яті на числа, слова та склади не змінювалися (Р>0,05); параметри пам'яті на фігури після виконання такої роботи достовірно підвищувалася (Р<0,05).

Рис. 1. Зміна показників уваги (А) та пам'яті (Б) у дітей молодшого шкільного віку при виконанні розумової діяльності з __ - оптимальним, __ - максимальним, __ - надмірним темпом подачі подразників та довготривалого навантаження __; * - достовірність різниць (Р<0,05) між показниками у фоні та розумовим навантаженням

При максимальному навантаженні спостерігали більш виражене підвищення рівня функціонування специфічних структурно-функціональних компонентів.

Розумове навантаження з максимальним темпом пред’явлення подразників виявило більш значне підвищення показників продуктивності і переключення уваги та зниження пам’яті на числа, слова і склади у порівнянні з оптимальним навантаженням (Р<0,05). Показники пам’яті на фігури після виконання роботи з максимальним темпом пред’явлення подразників достовірно підвищилися (Р<0,05).

Отже, для функціональної системи розумової діяльності середньої складності, була характерна узгоджена мобілізація, більш виразна, ніж за умов виконання роботи з оптимальним навантаженням, активація і специфічних і неспецифічних структурно-функціональних компонентів функціональної системи

Розумове навантаження високої складності, яке досягалося надмірним темпом пред’явлення зорових подразників, формувало функціональну систему, для якої було характерне значне зниження розумової діяльності. У даному випадку був помітний недостатній рівень функціонування специфічних структурно-функціональних компонентів, що забезпечують виконання роботи. Показники швидкості, продуктивності та переключення уваги, а також пам’яті на фігури достовірно збільшилися, але були нижчими, ніж при максимальному навантаженні (Р<0,05). Тоді як параметри пам’яті на склади, числа і слова залишалися без змін (Р>0,05). Недостатність в переробці і оцінці пред’явленої інформації компенсується емоційною активацією [5]. Тому можна вважати, що під час розумового навантаження з надмірним темпом пред’явлення подразників властивості пам’яті у учнів знижувалися, так як, імовірно, було обумовлено підвищенням емоційної напруженості, що свідчить про посилення участі підкіркових структур мозку та є доказом нездатності центральної нервової системи адекватно реагувати на високі потоки інформації і вірно переробляти її в дефіциті часу.

Довготривала робота супроводжувалася значною мобілізацію специфічних структурно-функціональних компонентів, що підтверджується підвищенням показників уваги та пам’яті.

Висновки. Якісна характеристика психофізіологічних функцій залежала від темпу пред’явлення подразників та тривалості роботи. Результати дослідження доводять необхідність розробки новітніх підходів до навчальних програм з урахуванням психофізіологічних особливостей учнів.