Список використаної літератури

1. Александров Ю.И. Психофизиология / Ю.И. Александров - СПб.: Питер, 2004. - 464 с.

2. Фарбер Д.А., Дубровинская Н.В. Функциональная организация развивающегося мозга (возрастные особенности и некоторые закономерности) / Д.А. Фарбер, Н.В. Дубровинская // Физиол. челов. – 1991. – Т. 17. - №5. – С. 17-27.

3. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем: Учебник для вузов. / А.С. Батуев - СПб. Питер, 2005. - 317 с.

Науковий керівник: к.б.н., доцент Л.І. Юхименко

Морфо-функціональні особливості дітей з вадами слуху ю.В. Коваль, н.М. Надточій

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Гуманне, милосердне та дбайливе ставлення до дітей і молоді, які позбавлені можливості вести повноцінне життя – сучасний критерій цивілізованої соціалізації суспільства.

Метою нашої роботи було з’ясувати морфо-функціональні особливості дітей з обмеженими можливостями.

Для цього ми обстежували практично здорових учнів молодших класів Черкаської загальноосвітньої школи № 5, колегіуму «Берегиня» та учнів з вадами слуху Черкаського навчально-реабілітаційного центру «Країна добра». Вивчали морфо-функціональні показники фізичного розвитку, параметри дихальної і серцево-судинної системи. Практично здорові школярі склали контрольну групу. В експериментальну групу ввійшли діти з вадами слуху (слабкочуючі та глухі). Отримані результати оброблено статистично у програмі Microsoft-Excel-2010. Для демонстрації отриманих результатів обрано віковий сегмент 7-11 років.

З рис.1. видно, що достовірних відмінностей між показниками росту обстежуваних отримано не було.

Під час дослідження ваги (рис. 2) практично здорових школярів та їх однолітків з обмеженими можливостями встановлено достовірно менші її показники у дітей з вадами слуху. Ймовірно, такі результати пов’язані з нижчою руховою активністю дітей з вадами слуху порівняно із здоровими однолітками, адже слухова депривація заважає орієнтуватися у просторі, створює гірші умови для спілкування, не дозволяє більше перебувати на свіжому повітрі [1, 113]. Співставлення ж показників ваги між слабкочуючими та глухими достовірних відмінностей не виявило.

Результати вимірювань околу грудної клітки (рис. 3) обстежуваних однолітків шкільного віку свідчать про достовірно менші кількісні значення у загальній групі дітей з обмеженими можливостями порівняно з їх здоровими однолітками.

Розподіл дітей з обмеженими можливостями на слабкочуючих та глухих виявив тенденцію до дещо нижчих показників околу грудної клітки в глухих, хоча достовірних різниць встановлено не було.

Відомо, що фізичний розвиток та функціональний стан організму взаємопов’язаний і взаємообумовлений [3,213]. Тому нас зацікавили силові характеристики дітей з обмеженими можливостями. Результати кистьової динамометрії вказали на достовірно нижчі силові можливості дітей з вадами слуху.

Відомо, що втрата слуху та недостатня мовна діяльність призводять не лише до зниження пізнавальної здібності, а й до погіршення функціонального стану організму [2, 105]. Дослідження життєвої ємкості легень (рис. 5) встановило її недостатність у дітей з обмеженими можливостями. Встановлене відставання ЖЄЛ дітей з вадами слуху сягало 10%. Такі результати мають негативну прогностичність. Згідно даних літератури, прогресування виявленої тенденції може привести до збільшення такої різниці в підлітковому віці до 35% [4, 358]. Між показниками ЖЄЛ слабкочуючих та глухих достовірних різниць встановлено не було.

Ймовірно, що низькі показники ЖЄЛ дітей з вадами слуху обумовлюються як втратою слуху, так і недостатнім розвитком мовного дихання, низькою руховою активністю, загальмованістю дій, дефектами локомоцій (скованість, недосконалі рухи при ходьбі, бігу).

Дослідження частоти серцевих скорочень в спокої та показників артеріального тиску не встановило істотних відмінностей між обстежуваними нами групами дітей і знаходились у межах вікової норми.

Вивчення ж показників серцево-судинної системи під час виконання фізичної роботи вказало на існуючі розбіжності. Результати проведення функціональної проби з визначенням індексу Руфьє вказали на відсутність у обстежуваних дітей з вадами слуху відмінних і добрих результатів цього показника. Задовільну фізичну працездатність мали 67% дітей, і 33% - слабку та незадовільну. Порівняно із здоровими однолітками, діти з обмеженими можливостями характеризувались більш виразною реактивністю серцево-судинної системи на фізичне навантаження, з періодом відновлення, що протікав повільніше.

Висновки. Аналіз морфо-функціональних показників дітей з вадами слуху встановив значну соматичну ослабленість, низьку життєву ємкість легень і працездатність серцево-судинної системи. Фізичний розвиток глухих дітей віком 7-11 років не залежить від причин і часу ураження слуху та ступеня глухоти. Отримані результати вказують на необхідність розробки та застосування реабілітаційних оздоровчих програм або їх удосконалення з метою оптимізації фізичного розвитку дітей з вадами слуху

Список використаної літератури

1. Аршавский И.А. Очерки по возрастной физиологии - М.: Медицина, 1967, - 476 с.

2. Богданова Т. Г. Сурдопсихология. М.: Академия, 2002. 224 с.

3. Дмитриев Д.А., Кругликов Н.Ю., Кругликова О.С. Зависимость интеллектуального и психического развития школьников от степени снижения слуха // Тезисы докл. XX съезда физиологического общества им. И.П. Павлова. М. 4-8 июня, 2007 г. - М.: РАН, 2007. - С. 213.

4. Менджерицкий A.M., Воинов В.Б, Гутерман Л.А. и др. Комплексная психофизиологическая программа в работе со слабослышащими детьми // Рос. физиологический журн. им. И.М. Сеченова. - 2004. - Т. 90. - №8.-С. 358.

Науковий керівник: к.б.н., доцент Л.І. Юхименко