Список використаної літератури

5. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы. - М: Медицина. - 1986. - С.324-326.

6. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Плачинда Ю.Г. Значение спектрального анализа ритмограммы для выбора антиаритмических препаратов у больных пожилого возраста с екстрасистолической аритмией // Кардиология.- 1990.-Т.30.- №6.-с.100-102.

7. Кошля В.І., Склярова Н.П. Гіпертонічна хвороба // Сімейна медицина. – 2007. - № 1.- С. 84 - 85.

8. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – 2000. – К.: МОРИОН. – 320 с.

Науковий керівник: д.б.н., професор С.О. Коваленко

Реактивність системи крові у дітей хворих на гострий бронхіт та пневмонію с. М. Дудник

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Захворювання органів дихання як у дорослих, так і у дітей залишаються найбільш розповсюдженими в Україні. За поширеністю хвороб перші місця серед бронхо-легеневої патології у них посідають бронхіти та пневмонії. Дані патології виявляються більше ніж у 5 % дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Гострий період захворювань характеризується бурхливим перебігом, що спонукає педіатрів на призначення потужної протизапальної терапії. Подібна тактика виявляється не завжди виправданою, оскільки призводить до посилення алергізації дитячого організму та ослаблення й без того зниженого імунітету Тому важливість розробки програм фізичної реабілітації, які базуються на природних засобах відновлення та підтримання здоров’я для дітей з гострим бронхітом та пневмонією набуває все більшого значення. Насьогодні розроблено низку програм фізичної реабілітації для дітей із захворюваннями органів дихання. Частина даних програм (О.В. Толкачова, 2009) призначена для післялікарняного етапу фізичної реабілітації дітей, які часто та тривало хворіють. Проте недостатність інформації спостерігається з точки зору проблем фізичної реабілітації дітей саме дошкільного віку, а також охоплення спеціальними заходами різних етапів фізичної реабілітації у межах однієї програми.

Тому метою наших досліджень було встановити зміни показників крові у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку хворих на гострі респіраторні захворювання і визначити їх реактивність після поєднання медикаментозного лікування з реабілітаційними заходами.

Дослідження проводили при Смілянській дитячій лікарні №2 Смілянського району Черкаської області. Визначення стану дітей відбувалось за допомогою клінічних методів спільно з лікарями – педіатрами включало в себе бесіду стосовно скарг на самопочуття з боку обстежуваних осіб. Дослідження проводились в ранковий час з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р. У цей період тривалість відновного лікування становить п’ять місяців. Всього було обстежено 56 осіб віком 3-7 років.

Найчастіше хворі госпіталізувались між 2-4 та між 5-7 добами від початку захворювання. У всіх досліджених хворих дітей найчастіше спостерігався: гострий початок захворювання з симптомів інтоксикації – вираженої температурної реакції переважно на рівні 38.1 – 39.0°C і вище, озноб (90,1%), головний біль без чіткої локалізації (93.1%), виражена слабкість (100%). Ураження дихальних шляхів на різному рівні проявлялось болем в горлі (51,2%), болісним кашлем в усіх випадках.

Забір крові хворих проводився натще серце о восьмій годині ранку за загальноприйнятим методом.

Загальний клінічний аналіз крові включав визначення концентрації гемоглобіну, ШОЕ, підрахунок кількості клітин в 1 мл крові, визначення кольорового показника.

З отриманих нами даних встановлено, що у крові хворих в гострий період відзначається лейкопенія з відносним лімфоцитозом, нормальна або помірно збільшена ШОЕ, у випадку ускладнень - лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. За ступенем важкості хвороби лейкоцитоз знаходиться в межах 10-14*10⁹ /л, а ШОЕ при цьому становило 12-20 мм/год. У кожного третього хворого у крові були ознаки збільшення кількості нейтрофолів і підвищення фагоцитарної активності в межах 7-10*10⁹ /л, спостерігається відносна лейкопенія, моноцитоз. Після тривалого лікування підкріпленого реабілітаційними заходами (масаж, ЛФК) спостерігали достовірні зміни у показниках крові, що наближалися до норми.

Таким чином на підставі вище зазначеного ми встановили що, гострий бронхіт та пневмонія найбільш характерні для вікової категорії 4-7 років. Зміни у показниках переферійної крові збільшувались помірно і характеризувались лейкопенією та моноцитозом. Використання запропонованої програми фізичної реабілітації, яка включала комплекс засобів ЛФК, масаж, фізіотерапію дозволило більш швидкому реєструванню параметрів крові у межах норми.