Список використаної літератури

1. Воробьев А. С. Электрокардиография: Новейший справочник. — М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Сова, 2003. — 560 с.

2. Дзяк Г. В. Клініко-ЕКГ синдроми : навч. посіб. / Г. В. Дзяк, Т. О. Перцева, А. М. Василенко, В. А. Потабашній, С. О. Шейко. - Д. : Пороги, 2008. – 207 c.

3. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – 2000. – К.: МОРИОН. – 320 с.

4. Сиволап В. Д. Інфаркт міокарда та метаболічний синдром : монографія / В. Д. Сиволап, Н. С. Михайловська; МОЗ України, Запоріз. держ. мед. ун-т. - Запоріжжя, 2011. - 178 c. - Бібліогр.: 518 назв.

Науковий керівник: к.б.н., доцент С.В. Фуртатова

Особливості серцевої діяльності у осіб з різним рівнем артеріального тиску н. М. Дудник, в.А. Завгородня

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

В нашій країні систематично проводяться вимірювання АТ у різних груп населення для раннього виявлення змін АТ, а також вивчення впливу на його рівень зовнішніх факторів [3], але серед студентів такі масові дослідження проводилися мало. Разом з цим останнім часом надійним критерієм визначення стану серцево-судинної системи вважаються показники варіабельності серцевого ритму (ВСР). Популярність цього методу обумовлена високою достовірністю й інформативністю результатів при достатній простоті проведення дослідження.

Тому метою даної роботи було вивчити особливості артеріального тиску у студентів та варіабельності серцевого ритму при різних його рівнях.

Задля реалізації мети вирішувалися наступні задачі:

1. Визначити нормативи показників тиску для здорових молодих чоловіків – студентів вищого навчального закладу.

2. Проаналізувати розподіл систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску у вибірці здорових молодих чоловіків-студентів та виділити типологічні групи за цими параметрами.

3. З’ясувати особливості показників ВСР у осіб з високим та низьким рівнями артеріального тиску у спокої лежачи та при ортопробі.

4. Визначити взаємозв’язки між коливаннями інтервалу R-R у діапазоні низьких частот (0,04-0,15 Гц) та параметрами артеріального тиску.

Вимірювання проводилися на 133 студентах віком 18-21 рік. Після 10-15 хвилинного відпочинку у студентів вимірювались частота серцевих скорочень, вага та зріст. Вимірювання показників тиску здійснювали послідовно на лівому і правому плечі з метою з'ясування асиметрії цього показника. Після цього реєстрували варіабельність серцевого ритму у спокої лежачи та при ортопробі. Артеріальний тиск вимірювали аускультативним способом Короткова тонометром ВР AG1-10. Реєстрували систолічний, діастолічний тиск. Крім цього розраховували пульсовий артеріальний тиск як різницю між систолічним та діастолічним тиском, середній артеріальний тиск за формулою Хікема [1]: САТ = ДАТ – (САТ-ДАТ)/3

Кардіографічні сигнали обробляли, використовуючи програмну систему Bioscan. Тривалість кожного кардіоциклу розраховували за часовими параметрами найвищої точки зубця R електрокардіограми. Тривалість спіроциклу – за параметрами точки початку вдиху. Часовий ряд, що складався з цих числових даних та відповідних даних ударного об’єму крові експортувався у програму “Caspico” (А.с. України №11262) [2].

Усі студенти розподілялись залежно від гістограми розподілу показників артеріального тиску. В усіх групах визначали основні статистичні показники варіабельності серцевого ритму в спокої та при ортопробі. Достовірність відмінностей між групами визначали за Т-критерієм Ст'юдента.

Для з'ясування особливостей підтримки середнього артеріального тиску здійснювали кореляційний аналіз [4]. Усі обчислення проводилися на комп'ютері за програмою Excel-97 та Statistica-5.

А наліз гістограм розподілу основних показників артеріального тиску у спокої лежачи в здорових молодих чоловіків показав наступне. Для артеріального тиску систолічного та діастолічного (рис. 1) характерним є розподіл на три групи. Так для систолічного артеріального тиску поряд з піком в області 117,5-122,5 мм рт. ст. існують і групи осіб з відносно низьким та високим рівнями цього показника.

Рис. 1. Розподіл систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску у здорових молодих чоловіків в спокої лежачи (n=133)

Для діастолічного артеріального тиску найбільших піків два. Хоча по цій гістограмі і можна виділити три основних групи – з нормальним рівнем, з помірною та високою формою підвищення.

Для середнього артеріального тиску (рис. 1) наявні тільки дві групи осіб з відносно високим і відносно низьким рівнем. Це пояснюється тим, що середній артеріальний тиск – це достатньо жорсткий гомеостатичний показник.

Вірогідних відмінностей у рівнях показників ВСР у осіб з високим та низьким рівнями середнього артеріального тиску в спокої лежачи не виявлено. При детальному аналізі сумарних спектрограм у цих двох групах (рис. 2) з’ясовано, що у осіб з високим рівнем тиску вище потужність коливань ЧСС на частоті 0,11 Гц та нижче – на частотах 0,28-0,34 Гц. Такі дані можуть свідчити про більш високий рівень симпатичного тонусу у них.

При ортопробі з’являються вірогідні відмінності між рівнями нормалізованої потужності спектру у діапазоні 0,15-0,4 Гц (рис 3). У осіб з високим рівнем вихідного тиску цей показник вищий, ніж у осіб протилежної групи. Отже реактивність ВСР при переході у вертикальне положення тіла вища в осіб з відносно низьким рівнем середнього артеріального тиску.

Рис. 2. Сумарні спектрограми у осіб з відносно низьким та відносно високим рівнем середнього артеріального тиску у спокої лежачи

Рис. 3. Нормалізована потужність спектру коливань інтервалу R-R у діапазоні частот 0,15-0,4 Гц при ортопробі у осіб з різним рівнем артеріального тиску в спокої

Проведений кореляційний аналіз не виявив вірогідних зв’язків між рівнями артеріального тиску та показників ВСР в цілому по вибірці досліджуваних.

Таким чином, на основі представленого експериментального матеріалу можна зробити наступні висновки:

1. У групі здорових молодих студентів за гістограмою розподілу виділено три групи осіб за систолічним та діастолічним та дві групи – за середнім артеріальним тиском в стані спокою.

2. У осіб з високим рівнем середнього артеріального тиску вище потужність коливань ЧСС на частоті 0,11 Гц та нижче – на частотах 0,28-0,34 Гц ніж у чоловіків з відносно низьким рівнем середнього артеріального тиску.

3. Реактивність варіабельності серцевого ритму при переході у вертикальне положення тіла вища в осіб з вихідним відносно низьким рівнем середнього артеріального тиску.

4. У осіб з низьким рівнем артеріального тиску в спокої лежачи знайдений від’ємний зв’язок між середнім артеріальним тиском і амплітудою максимального піку спектрограми коливань інтервалу R-R у діапазоні частот 0,04-0,15 Гц.