Список використаної літератури:

1. Бурно М. Е. Терапия творческим самовыражением / М. Е. Бурно. — М. : Медицина, 1989. – 364 с.

2. Волкер Дж. Использование многозначных художественных образов в психотерапии // Международный журнал арт-терапии «Исцеляющее искусство, 2010. – Том 13. - №1 – С. 37-51.

3. Вайзер Дж. Сущность и техники фототерапии // Международный журнал арт-терапии «Исцеляющее искусство, 2010. – Том 13. - №1. – С. 18-36.

4.  Копытин А. И. Техники фототерапии / А. И. Копытин. – СПб. : Речь, 2010. – 128 с.

5. Fryrear J. and Corbit I. (1992) Photo Art Therapy: A Jungian Perspective. Springfield, Il.: Charles C. Thomas.

Науковий керівник: к.пс.н., доцент Л. Г. Туз

До питання маніпулятивного впливу на свідомість людини і. В. Малюта

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Свідомість – вища форма психічного відображення, яка властива лише людині й складається під впливом суспільно-історичних умов її трудової діяльності та спілкування з іншими людьми [2]. Свідомість властива лише людині і тому має ряд характерних особливостей: відображає дійсність за допомогою відчуттів, сприймання, мислення, почуттів, волі; виявляється в знаннях, переживаннях, в діяльності і вчинках; має суспільний характер, тощо [там само].

Відчуваючи потреби людини, її слабкості, особливості психіки та стереотипи поведінки, уможливлюється вплив на її свідомість. З цією метою маніпуляторами застосовуються спеціальні технології. Зокрема, відомими є попереднє культивування думок чи бажань, закріплення цих думок в груповій свідомості або в уявленнях окремого суб’єкта, і т.д.

Скеровування поведінкою іншої людини потребує ряду сприятливих факторів: навіюваність суб’єкта, спланованість дій маніпулятора, заохочення залежної поведінки у особи, якою маніпулюють, підсилення таких психічних станів суб’єкта як нетерплячість, некритичність, зосередженість, пригніченість, розгубленість, нерішучість, ейфорія, тощо [4].

Серед засобів маніпуляції виділяють символічну або візуальну організацію впливу на свідомість людини. Так, символ містить в собі більше інформації, ніж звичайне слово, і впливає на свідомість людини завдяки його архаїчному наповненню. Він пов’язує особистість із пращурами, передаючи у закодованому вигляді їх життєвий досвід. Змістову складову символіки розкривав К. Г. Юнг, який увів у психологічний обіг слово «архетип».

П. Флоренський пише: «Символ є така сутність, енергія якої, зрощена або, точніше, розчинена з енергією деякої іншої, більш цінної у даному відношенні сутності, несе, таким чином, в собі цю останню» [3, 287]. Символи акумулюють людський досвід та передають його нащадкам через соціальні цінності.

У науковій літературі представлене питання візуальної репрезентації символів. Зокрема, Ф. Тейлор підкреслює: «Поширення християнства було досягнуто з істотною допомогою візуальної символіки. Засновані на яскравих історії Старого і Нового Завітів, візуальні символи, які були легко в пізнаваними і красивими в своїй простоті (хрест є найбільш явним прикладом) допомагали об'єднувати людей з різних областей і різних соціальних підстав у єдину віру» [5, 52]. Візуальна символіка виступає в ролі об'єднувача ще й тому, що для неї не істотні відмінності в мові, які важливі для текстового повідомлення. Для візуального символу більш важливо відмінність у культурі, що породжує його довгостроковий характер [1].

Окрім візуальних та символічних способів здійснення маніпулятивного впливу маніпуляторами задіюються аудіальні та тактильні репрезентативні системи людини. Вплив на суб’єкта з метою маніпуляції носить прихований характер, що визначає його динамічність та силу реалізації.

Таким чином, дослідження маніпулятивних технологій, які на сьогодні можуть застосовуватись з різною метою, сприятиме попередженню фактів небажаного управління масовою свідомістю. Разом з тим, адекватне застосування маніпулятивних засобів впливу на особистість сприятиме нівелюванню ситуацій масової паніки, стресовості, тривожності шляхом надання інформації позитивного змісту. Ці та інші питання потребують подальших емпіричних підтверджень.