Список використаної літератури

1. Андрієвська І. А. Проблеми дітей з неповних сімей / І. А. Андрієвська. – К., 2008. – 288 с.

2. Афанасьев В. Г. Психология ребенка после розвода родителей / В. Г. Афанасьев. – М., 2003. – 108 с.

3. Буянова М. І. Дисгармонійний шлюб / М. І. Буянова // Соціологічні дослідження. – Л. : Світ, 2003. – № 4. – С. 81– 85.

4. Головко М. Соціально-педагогічні умови виховання дитини у неповній сім'ї [Електронний ресурс] / М. Головко. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_9/10.pdf.

5. Закон України «Про охорону дитинства» Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001.– № 30. – С.10-12

6. Соціальна педагогіка: теорія і технології : підручник / за ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.

7. Третьяченко В. О. Соціально-психологічні підстави життєвих домагань дітей-підлітків із неповної сім'ї : сучасне бачення [Електронний ресурс] / В. О. Третьяченко. - Режим доступу : http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1034/1/tretjachenko_.pdf.

Науковий керівник: викладач М.М.Матвійчук

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЗМІ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ПІДЛІТКІВ

А. В. Юрченко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ЗМІ є одним з найбільш впливових інститутів виховання в cучаcному cуспільстві, а ще найбільш доступним, поширеним і популярним засобом інформування та розваги для молоді. Вплив ЗМІ на розвиток підлітків, їх поведінку і свідомість є досить вагомим, оскільки вони є одним з найважливіших агентів виховання сучасних підлітків.

Проблема впливу ЗМІ на соціалізацію дітей та молоді є досить актуальною в педагогіці: вивченням соціалізації дитини за допомогою ЗМІ займалась О. Петрунько [11], сучасний стан вивчення проблеми становлення особистості під впливом ЗМІ досліджено у працях В. Аверіної [1], Г. Апостолової [2], О. Бік [3], проблему інтернет залежності розглядали М. Бутиріна [4], О. Кузнецова [8], Л. Найдьонова [10].

В першу чергу, слід підкреслити, що соціалізація дітей у медіасуспільстві постає як медіасоціалізація, коли медіа стають значно потужнішим агентом соціалізації, ніж традиційні соціалізаційні інститути. О. Петрунько зазначає, що медіасоціалізація, з одного боку, є соціалізацією, що відбувається за активного втручання аудіовізуальних медіа, а з іншого – є вимушеною самосоціалізацією, що здійснюється в умовах недостатньої участі у житті й соціалізації дітей їх соціалізаційного оточення, передусім близьких і значущих дорослих [11, с. 112]. Процес соціалізації підлітків має ряд соціальних ризиків, які є наслідками впливу ЗМІ, які варто розглянути детальніше [2].

Особливої уваги потребує проблема Інтернет-залежності підлітків (психічний розлад, нав’язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету). Зазначена проблема є широко обговорюваним питанням, але її статус поки знаходиться на неофіційному рівні [7]. М. Бутиріна виділяє основні пʼять типів Інтернет-залежності: кіберсексуальна залежність (бажання до відвідування порносайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах); пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств; нав’язлива «фінансова» потреба у мережі (гра в онлайнові ігри, постійні покупки в Інтеренті); нав’язливий web-серфінг (нескінченні подорожі по мережі); комп’ютерна залежність (нав’язлива гра в комп’ютерні ігри) [4, с. 268].

Серед наслідків впливу ЗМІ О. Кузнецова виокремлює новий вид психологічної залежності – гаджет-адикція (гаджет – це будь-яка електронний пристрій)[8, с. 112]. Гаджет-адикція  пристрасть до володіння конкретним мобільним обладнанням, приладом, що має вихід в Інтернет: стільниковим телефоном, смартфоном, комунікатором, міні-комп’ютером і залежність від його використання [6, с. 24].

Одним із чинників формування мотивації до протиправної поведінки неповнолітніх є деструктивний вплив ЗМІ, у яких часто пропагують стандарти поведінки, несумісні із ціннісними орієнтаціями нашого суспільства, зокрема культ сили та жорстокості. Це стосується також телевізійної реклами, в якій сцени агресії та насильства інколи подаються в ігровій формі [12, с. 51].

Ще однією з соціально-педагогічних проблем,які є наслідком впливу ЗМІ, є медіанасильство. Термін «медіанасильство» передбачає показ насильницьких сцен (документальних чи зіграних акторами) [9; 5, с. 134]. Одним із наслідків медіанасильства є «хепі слепінг» – насильство заради розваги, поширення відеозаписів реальних бійок чи побиття, основними учасниками яких є діти та підлітки. Неповнолітні знімають процес побиття однолітка на камеру, а потім демонструють відеозапис своїм приятелям, пересилають через блютуз або розміщують в Інтернеті [3, с. 345 ].

Серед проблем негативного впливу ЗМІ Л. Найдьонова виокремлює кібер-булінг як новітню форму агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів (мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж та інші) [10, с. 7].

Серед видів кібер-булінгу виділено вісім типів поведінки: перепалки, або флеймінг (обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології); нападки, постійні виснажливі атаки (залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву; обмовлення, зведення наклепів (розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій); самозванство, перевтілення в певну особу; ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження; відчуження (остракізм), ізоляція; кіберпереслідування, хепіслеппінг (ляскання один одного на камеру) [ 10, с. 17].

Під час регулярних переглядів телепередач підліток бачить, як їхні герої з’ясовують стосунки за допомогою агресивної поведінки. Ототожнюючи себе з ними, дитина згадує агресивні дії, які обираються телеперсонажі для вирішення своїх проблем [1, с. 361]. Варто відзначити, що засвоєння таких агресивних моделей поведінки може стати бар’єром у процесі соціалізації дитини.

Аналізуючи наслідки негативного впливу ЗМІ на соціалізацію підлітків, варто відзначити, що у соціально-педагогічна робота у цьому напрямку має бути сконцентрована на попередженні деструктивного впливу медіа. Нами було проаналізовано роботу соціального педагога Черкаської міської загальноосвітньої школи № 21 щодо профілактики негативного впливу ЗМІ на підлітків. За перше півріччя 2014-2015 н. р. було здійснено ряд заходів, спрямованих на подолання окресленої проблеми, а саме: анкетування «ЗМІ в житті підлітка» з метою визначення пріоритетних ЗМІ в житті дитини; проведено тренінгове заняття «Методи і форми профілактики негативного впливу ЗМІ на учнів» мета якого полягає у ознайомленні учасників тренінгу з темою, основними проблемами зустрічі та методами профілактики негативного впливу ЗМІ; організовано батьківські збори на тему «Небезпечний Інтернет».

Анкетування підлітків (паралель 7-х класів) показало, що пріоритетним ЗМІ серед підлітків є мережа Інтернет – 52%, 34,7% більше цікавить телебачення, пресі надають перевагу – 8,6% опитуваних, 4,7% підлітків слухають радіо. Серед зазначених респондентів у мережі Інтернет 17% – слухають музику, 8,7% – працюють з різними програмами ( Word, PowerPoint, Photoshop); 34,7% – дивляться фільми, серіали; 39,6% підлітків – спілкуються в соціальних мережах. Отже, за результатами анкетування ми можемо зробити висновки, що ЗМІ користуються популярністю серед підлітків і така висока частота контактів з медіа свідчить про те, що діти знаходяться під постійним впливом мас-медіа.

Отже, ми дійшли висновків, що на сьогодні тема впливу ЗМІ на підлітків є достатньо актуальною оскільки підлітки максимально залучені до сфери медіа і черпають інформацію різного змісту. Тому соціальні інститути, в першу чергу родина та школа, мають звернути свою увагу на профілактику деструктивного впливу ЗМІ на особистість підлітка.