Список використаної літератури

1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Безпалько. – К. : Центр учбової літератури, 2009. — 208 с.

2. Болтівець С. І. Профілактика наркоманії, токсикоманії, алкоголізму в навчальних закладах / С. І. Болтівець // Практична психологія і соціальна робота. – 2005. – № 11. – С. 7–8.

3. Гоголева А. В. Аддиктивного поведения и его профилактика / А. В. Гоголева. – М. : Изд-во НПО МОДЭК, 2003. – 240 с.

4. Галагузова М. А. Социальная педагогика: курс лекций: учеб. пособ. для студ. высших учеб. завед. / под ред. М. А. Галагузовой. - М. : Гуманит. Изд-во. центр Владос, 2001. - 416 с.

5. Золотова Г. Д. Сучасні соціально-педагогічні погляди на проблему адитивної поведінки дітей [ Електронний ресурс] /

Г. Д. Золотова // – 2013. – №1. – С. 65–66. – Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:rwtvEcsxawMJ:irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21D N%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1% Image_file_name%3DPDF/spttp_2013_1_10.pdf+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

6. Методи і технології роботи соціального педагога : навч. посібник для студентів із спеціальності „Соціальна педагогіка” / авт. - уклад. : С. П. Архипова, Г. Я. Майборода, О. В. Тютюнник. – Черкаси : ПП Чабаненко, 2008. – 456 с.

7. Чорна Л. Сучасне телебачення та його вплив на внутрішній світ і поведінку людини / Л. Чорна // Психолог. – 2003. – № 46. – С. 18–20

Науковий керівник: к. п. н., доцент Т. М. Демиденко

Соціальні чинники поширення лихослів’я у підлітковому віці о. А.Степаненко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Актуальність теми. Сьогодні тривожним сигналом для нашого суспільства стало поширення явища лихослів’я. Особливо критичною стає ситуація, коли нецензурну лексику починають вживати підлітки. Це змушує нас серйозно замислитися над проблемою лихослів’я, його впливу на гармонізацію відносин в соціумі. Проблема підвищення культури спілкування майбутнього покоління завжди була актуальною, особливо в підлітковому віці. Сaмe y підлітковий пepioд життя людини зaклaдaютьcя ocнoви ocoбиcтocтi, нopми мopaлi, її здaтнicть дo aдeквaтнoї oцiнки cycпiльниx пpoцeciв, yмiння зacтocoвyвaти нaбyтий дocвiд для poзгopтaння cвoєї життєдiяльнocтi. Важливо, щоб у підлітковому віці було закладено основи спілкування, враховуючи його культуру, адже саме від сформованості комунікативних якостей, умінь залежить успішної соціалізації підлітків.

Мета статті: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив соціальних чинників на поширення лихослів’я серед підлітків з позицій соціальної педагогіки.

Виклад основного матеріалу. Лихослів'я в побуті – це велике соціальне зло, яке завдає шкоди моральному вихованню дітей і молоді [5, с.12]. Масштаби поширення лихослів'я серед підлітків, давно вивели проблему його профілактики за рамки корекційно-педагогічної роботи з дезадаптованими та педагогічно занедбаними. Нині «вірус лихослів'я» вражає не лише сім'ї групи ризику, але і цілком благополучних громадян із високим соціальним статусом. Сумною тенденцією останнього часу є поширення звички вживати нецензурні вирази мимохідь без причини, «для зв'язки слів». Тому ситуацію, що склалася, В.І. Жельвiс характеризує як «лайливу пандемію» [1].

Теоретичний аналіз проблеми лихослів’я в соціально-педагогічних джерелах дозволив встановити зв’язок між проявами батьківського лихослів’я і формуванням самооцінки підлітка. Свій внесок у дослідження проблеми зробили такі вчені як В. Жельвіс, П. Мак-Ларен, І. Кон, які розглядають лихослів’я як соціокультурний феномен, прояв девіантності та делінквентної поведінки[24, c.12].

Дослідники І. Козубовська [2] та З. Шевців [6], стверджують, що комунікативна поведінка батьків, учителів, однолітків навчає школяра різноманітним видам лихослів'я. Засвоєння цієї звички відбувається завдяки педагогічним механізмам навіювання, наслідування, соціального научіння, психічного зараження тощо. Підсилюють цей процес соціальні фактори: негативний уплив засобів масової інформації (ЗМІ), а також відповідні негативні соціокультурні стереотипи (ставлення до лихослів'я у суспільстві). Індивідуально-психологічними чинниками лихослів'я є: агресивність, особливості розвитку емоційно-мотиваційної сфери, несформовані вольові якості особистості, наявність специфічних механізмів психологічного захисту. Існують і медико-біологічні і медико-психологічні причини лихослів'я: стан здоров'я, власне психічні відхилення. Однак, як стверджує О. Татенко, усі перераховані причини лихослів'я є похідними від неможливості людини бути повноцінним суб'єктом свого життя, що у свою чергу обумовлюється: генетичною деформацією; прижиттєвою травматизацією; відсутністю належного розвитку в онтогенезі; соціальною ситуацією розвитку, яка обмежує суб'єктну активність індивіда; специфічною життєвою активністю, яка викликала гіпертрофований розвиток одного із суб'єктних механізмів і пригнітила інші; тим, що діяльність і способи поведінки суб'єкта викликають постійний конфлікт із самим собою; неадекватним оцінюванням себе, що призводить до суб'єктного дискомфорту; тим, що індивід не бачить перспективи самовдосконалення [4, c.90].

У соціально-педагогічному аспекті, до причин лихослів’я можна віднести: біологічні чинники, відміну цензури, образ мислення і якість мови, прискорену соціалізацію, поширення антигуманних поглядів, вплив сім’ї, школи та ЗМІ.

Таким чином, з огляду на педагогічні дослідження, лихослів’я підлітка можна розглядати як результат взаємодії двох чинників: умов мікросередовища (десоціалізуючі впливи сім’ї і школи, психологічні труднощі і ускладнення, породжені проблемогенним соціумом, деформації у спілкуванні і взаємодії) та індивідуальних особливостей індивіда (суперечності, головна з яких полягає у невідповідності між суб’єктивною готовністю до дорослого життя і об’єктивною обмеженістю можливостей підлітка; психологічні колізії, які перш за все виявляють себе у вибірковому ставленні підлітка до оточуючого середовища, спілкування, до педагогічних впливів у сім’ї, суспільстві, до соціально-моральних цінностей і норм, запропонованих найближчим оточенням) [3].

Лихослів’я здійснює негативний вплив і на формування якостей підлітка. Якщо учень вживає досить часто ненормативну лексику, то в нього закріплюються такі якості: зниження працездатності, песимізм; грубість та жорстокість; підвищена агресивність; погіршення успішності; незадоволення самим собою; занепокоєння, відсутність дисципліни; відсутність інтересів; не сприймання адекватно оточення і цінностей; відсутність витримки; відсутність терпіння та самовладання; відсутність сили волі, нещирість; брехливість, лицемірство та егоїзм; приниження слабших, пліткарство, брехливість[6, с.136].

Однією з негативних якостей, що набуваються під впливом лихослів’я є байдужість. Байдужість не лише до оточення, світу, а й до самого себе. Тим самим це призводить до руйнування власного «Я» та не сприймання норм та правил, що існують у суспільстві. Саме всі ці якості та риси рано чи пізно призводять до відчуження від світу, дезадаптації та поганої соціалізації підлітка[6, с.147].

Провівши дослідження нами було підтверджено теоретичні висновки щодо причин лихослів'я. Деякі причини вживання лихослів’я: коли я лихословлю я виглядаю більш впевненіше (40%); лайливі слова показують нашу самостійність (21%); вживаю такі слова, коли мене щось дратує (69%); через наслідування від друзів та однолітків (36%); через наслідування від батьків (35%); людина, яка лихословить, завжди знаходиться в центрі уваги (8%); вживаю такі слова для того, щоб мене боялись (8%); вживаю для того, щоб не бути старомодним (19%); за допомогою таких слів людина знімає стрес, невдоволення (60%).

Висновки. Поділяючи оптимістичну позицію в поглядах на перспективи розвитку суспільства, можна припустити, що саме гуманізація стосунків у сім’ї і школі, цілеспрямована культурно-просвітницька робота з батьками, з досвідченими і майбутніми педагогами, введення певних санкцій за лихослів’я і спеціально організована соціально-педагогічна, корекційна і профілактична робота з дітьми дадуть свої позитивні результати і допоможуть подолати цю шкідливу звичку.