Список використаної літератури

1. Історія педагогіки / [авт. тексту М. Гриценко]. – К.: Вища школа, 1973. – 468 с.

2. Лошиц Ю. М. Григорий Сковорода / Юрий Михайлович Лошиц. – К.: Высшая школа, 1972. – 222 с.

3. Стельмахович М Г. Українська етнопедагогіка / М. Г. Стельмахович. –К.: Знання, 1989.

4. Шинкарук В.І. Філософія Григорія Сковороди / І. В. Шинкарук. К.: Наукова думка, 1972р. – 149 c.

Науковий керівник: викладач В.В. Конограй

Із історії черкаського гуманітарно-правового ліцея в. Ю. Вовк

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Гуманітарно-правовий ліцей був утворений рішенням Черкаського міськвиконкому в липні 1997 року на базі ліцейних класів ЗОШ№11, які були відкриті ще у 1993 році. Ліцей функціонує в статусі навчального закладу ІІІ ступеня із можливістю мати класи більш ранніх років навчання (ІІ ступеня). На сьогоднішній день в ліцеї навчаються учні з 7-го по 11-й клас (0,І,ІІ,ІІІ,IV курси).

У ліцеї запроваджено поглиблене вивчення англійської мови, історії, правознавства. Основний акцент здійснюється на загальнокультурний розвиток і допрофесійну підготовку майбутньої політичної еліти та працівників системи правоохоронних органів.

 Концепція закладу:

Формування інтелектуально-розвиненої та соціально-адаптованої особистості на основі синтезу академічного навчання та новітніх педагогічних освітніх технологій.

Проблема,  над якою працює заклад:

Розвиток особистого рівня майстерності вчителя в умовах модернізації освіти та соціальної адаптації учнів на основі взаємообміну законами і методами між окремими галузями знань.

Кожна школа шукає ідею, часто це залежить від мікрорайону або від задач та можливостей. Ідея гуманітарно-правового ліцею полягає в тому, щоб до влади прийшли люди, кращі, аніж зараз, а мета цього є покращення життя. Теперішнє правління поділяється на дві категорії: люди, які прийшли до влади несправедливим шляхом позбавлення конкуренції і з багатих сімей. Люди, які прийшли шляхом усунення конкурентів байдужі до інших, а з багатих сімей дуже віддалені від звичайних громадян. Головна ідея включити соціальний ліфт, який працює у країнах заходу, для цього ми повинні переконати учнів у тому, що:

А) можна досягти успіху без допомоги батьків;

Б) це можна зробити не пішовши шляхом усунення конкуренції;

В) залишитися людиною.

Щоб увімкнути у учнів мотиватор була створена система походів. Походи допомогли довести учням, що вони особистості. Ціль осіннього походу побудована на ідеології юнаків, усі справи поставленні, що хлопець повинен вміти більше, аніж дівчата. Осінню воєнно-патріотичні походи висувають задачі:

• навчитися себе обслуговувати;

• навчитися ділитися;

• навчитися відповідати за когось;

• навчитися бути відповідальним.

Дівчата у осінньому поході – це перепона, конкуренція. Хлопцям дають можливість самовиразитися, вони не розуміють, що вони під контролем, вчителі спостерігають і протягом навчального року намагаються вплинути на юнаків, якщо бачать, що відбувається щось не так. Більшість хлопців вразливі і тому, треба довести, що вони можуть зробити дуже багато у житті. У походах виділяється еліта – самовисуванці, тому хлопці розуміють, що все залежить лише від них. Викладацький склад довіряє хлопцям владу у поході, вірять на слово. Головна мета: навчити робити все якісно. Перш за все, щоб у цю гру почали грати і викладачі, тоді це приносить результат.

Весною ведуть у похід дівчат та хлопців. Тут інша мета:

1) навчити взаємовідносинам між статтю;

2) показати дівчині, що вона може бути самостійно, а не залежною від чоловіка;

3) даєм шанс показати дівчині, що вона не повинна робити усе.

Але перед цим хлопці повинні зробити певні справи, щоб цей похід відбувся. Такий похід називається навчально виховним.

Зауважимо, що треба навчитися правильно поводитися у важких умовах, гарно виглядати, переживаючи при цьому позитивні емоції, яких часто не вистачає у буденном житті, треба вміти вирішувати конфлікти. Ілюзія нагляду створює певні рамки в уяві учнів. Важливо дати дівчині самовиразитися тому, що емансипація потрібна потім, щоб дівчина була незалежною від чоловіка, не страждала у житті, вміла доводити, що вона значима. Дівчата командують над хлопцями, в свою чергу хлопці слухають їх, це дає можливість не породити насилля між чоловіком і жінкою. Система походів змогла домогтися поставленій меті і учні почали вірити у себе, якщо вони починали у себе вірити в голові вмикається механізм: соціальні фантазії і мотивації. Якщо, у школі не увімкнути фантазію, людина буде не успішною у житті.

Іншою мотивацією є конкурс «Хвилина слави». У людини є фантазія, але він знаходиться у групі, соціумі, не вистачає самовираження, якщо не провести червоною лінією самовираження, тоді учень буде не правильно проявляти себе у житті, він буде конкурувати у соціумі, а це значить переступати через інших людей. Коли учень сором’язливий, але бачить, що цю хвилину їм цікавляться, він розуміє, що на кожен талант є свій споживач, він починає не боятися. Атмосфера позитивна і вона дозволяє людині, яка не має особливого таланту, почувати себе комфортно.

У ліцеї взаємовигідні соціальні умови, ці умови створюють ліцейні рейтинги, олімпіади, музична студія, газета «Спікер», радіо та ін.. У учня з’являється мотивація не лише добре жити, а шукати способи, як можна цього досягти. Задача директора зробити фантазії учнів високого рівня.

Задача ліцея:

• увімкнути фантазії;

• щоб фантазії набули певних рис;

• щоб за цими рисами з’явились мотивації, як можна цього досягти.

Паралельно йдуть такі схеми, інструменти впливу:

• совість – щоб людина вміла не йти шляхом усунення конкуренції, вона починає спрацьовувати при підрахунку оцінок початкового рівня, саме цікаве є те, що людина, яка колись звітувалась перед директором за оцінку початкового рівня, совісніша, аніж та, що не звітувалась;

• конкурс навчальних груп – спрацьовує робота команди, треба придумати спосіб, як стати першими;

• сертифікати на пропуск уроків – які отримують учні за успішне навчання.

Треба довести учням, що в ліцеї не вигідно брехати тому, що якщо ти будеш брехати у житті, то обов’язково будеш аутсайдером. Спосіб не брехати – це дзвінки батькам за оцінки початкового рівня, звітується учень для того, щоб прийти і поговорити з директором на рівні.

Директор кожного тижня збирає учнів, які погіршили рейтинг. Кожного місяця відбувається лінійка за місяць. Якщо ж учень старається він завжди отримує повагу – це можна прослідкувати, у ліцеї є шоколадна церемонія, де нагороджують переможців конкурсів і олімпіад, також, отримання раз в семестр стипендії, її отримують перші 10 осіб по успішності у навчанні і позакласній діяльності учнів. Для того, щоб покращити свою успішність існують консультативні пункти, корекційні курси.

Щодо зарубіжних методик у ліцеї, то на це сприяють декілька причин: приміщення, район, можливості, контингент. Ліцей шукає те, що могло б правильно прижитися.

Із Англії директор привіз ідею сидіти на підлозі. Ця ідея дозволяє вирішити багато питань, коли діти з багатої, бідної сім’ї і директор сідає на підлогу – це всіх відразу урівнює. Учень на підсвідомості починає розуміти, що ми всі рівні і оцінює нас сума наших вчинків, а не статус.

Інша методика – учень відповідає за все, ліцей довіряє хлопцям ключі, дівчатам – техніку,ризикуючи при цьому, але все має бути побудованим на довірі. Ця довіра дуже багатого коштує.

Міжнародна діяльність: ліцей має безліч програм, а мета одна – це зберегти для України робочі кадри і в той же час, якщо людина не потрібна Україні вона має право жити закордоном. Люди не має загубити себе. Щоб бути успішним в Україні треба привести з закордону ту професію, яка потрібна нашій державі, на це зорієнтований канадський проект «Smart».

З Американських шкіл діє метод конкурування, а саме рейтинг учнів, це дозволяю по-чесному конкурувати. Ліцей привчає учнів не боятися конкуренції з розумними людьми. Також, з Американської школи намагаються прищепити патріотизм, який є неформальним.

У ліцеї є статистика за якими перевіряється чи працюють рушії в ліцеї, це схеми за якими можна прослідкувати чи сприймається ліцей в соціумі та всередині груп – це гарно видно з середнього балу групи, також, це рейтинги олімпіад та інших конкурсів. Спосіб конкуренції дуже сильний і персонал ліцею спостерігає чи виживає учень, випускник у цій середі. Для ліцея нормальним є те, коли випускник навчаючись на 3 курсі вже працює або на 4 курсі здобуває ще одну освіту, якщо у схемі щось ламається директор переглядає інструменти, які застарілі або не працюють.