Список використаної літератури

1. Клочко А. М. Адміністративно-правові засади профорієнтаційної роботи та професійного відбору в системі підготовки кадрів ОВС України [Електронний ресурс] / А. М. Клочко. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2012

2. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / уклад. : В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

3. Конституція незалежної України : у 3 кн. / за заг. ред. С. Головатого. – К. : Українська Правнича Фундація, 2010 – . Кн. 3. – Ч. 11 : Стенограми. – 488 с.

4. Маршавін Ю. Критерії оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості [Електронний ресурс] / Ю. Маршавін. – Режим доступу : www.№buv.gov.ua/portal/soc_gum/Rpz№/2008-3/08mjmdsz.pdf

5. Матеріали із офіційного сайту Черкаського обласного центру зайнятості [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/chk/control/uk/publish/article?art_id=22961&cat_id=5044

6. Профоріентація незайнятого населення та молоді як чинник досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці / Ю. Маршавін // Україна: аспекти праці : наук.-екон. та суспіл.-політ. журнал. – 2008. – № 2. – С. 20–24.

Науковий керівник:к. філос. н., доцент О. Г. Коломієць

Причини поширення тютюнопаління у підлітковому середовищі

А. С. Мороз

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Однією з найгостріших проблем сьогодення залишається поширення тютюнопаління серед молоді. Оскільки така соціальна проблема має свою динаміку і закономірності розвитку, маємо потребу розглянути актуальні причини тютюнопаління підлітків.

За даними американського психолога Ф.Раїса, тютюн – перший з найбільш поширених серед підлітків 12-17 років наркотиків, серед яких частина учнів хоча б раз пробували курити сигарети. Стільки ж 18-25-річних – постійні курці. У середньому число курців серед хлопців приблизно дорівнює кількості дівчат, що палять [4]. 

У дослідженнях О. Балакірєва, О. Яременка, О. Артюх з питань профілактики девіацій (відхилення від норми) зазначено, що проблема тютюнопаління є проявом адиктивної поведінки (від англійського слова аddiction – «шкідлива звичка») [2; 7].

Негативний вплив тютюнопаління на осіб молодого віку та необхідність розробки відповідних профілактичних і корекційних програм розглядається на державному рівні, що відображено в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (№2899-IV від 22.09.2005 р.) [3] та наказі Міністерства освіти і науки України «Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді» (№ 855 від 08.11.2004 р.) [5], державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» (2006 – 2015 рр.).

Особливістю підлітків, які є активними курцями є те, що вони схильні до антигромадської поведінки, на відмінну від осіб з алкогольною залежністю чи наркотичною. Тому до основних соціальних наслідків куріння для підлітків є: народження ослабленого потомства; порушення взаємовідносин між людьми; 

збільшення ризику виникнення захворювань внутрішніх органів [8]. 

Відповідно до досліджень Ф. Райса найчастіше причинами куріння підлітків є наслідування більш старших товаришів, особливо тих, на які хотілося б бути схожим (в тому числі і батькам); бажання здаватися дорослим, незалежним; бажання «бути як всі» в компанії, сувора заборона батьків («солодкість забороненого плоду»), особливо в тих випадках, коли самі батьки курять, зняття психологічної напруги; примус дітей до куріння з боку тих, що палять. [6]. Проте, незалежно від причин, які штовхнули дітей до споживання тютюну, прагнення до куріння почуття стає все сильнішим.

Зазначені причини можна пояснити значним впливом рекламної індустрії. Доцільно звернути увагу на тютюнову продукцію, яку рекламують, ставлячи ярлик «це модно», особливо це спостерігається у непрямій рекламі (коли бренд ненароком з’являється в улюбленому серіалі). Загалом реклама відіграє суттєву роль у формуванні свідомості та способу життя підлітків, а також у більшості випадків служать засобом маніпулювання їх свідомості. Аналіз рекламної продукції показав, що куріння ототожнюється з мужністю, незалежністю, природністю, красою, молодістю, товариськістю, благополуччям і щасливим життям [4].

Щодо гендерних особливостей курців, то частина хлопців починають курити з раннього віку, половина з яких наслідують товаришів по школі, вулиці, причому, як правило, більш старшим. Є. Руденко зазначає, що у поширенні куріння серед дівчат чималу роль відіграє мода, адже на їхню думку це «красиво», «хочуть привернути до себе увагу». Часто дівчата починають курити в компаніях, задля того, щоб звернути на себе більше чоловічої уваги [7]. Згідно з даними статистики, представниці жіночої статі починають курити зазвичай пізніше, ніж представники чоловічої: відповідно у середньому в 15-22 роки і в 12-18 років. Такий факт зумовлений наступним чинниками: ослаблення контролю батьків; особливості компанії для дівчат; курить чи не курить її знайомий хлопець [2].

У ході проведення дослідження в ЗОШ І-ІІІ ступенів Княжицького НВК Звенигородського р-н, Черкаської обл. було проведено анкетування серед 30 підлітків. Нами була розроблена анкета, яка дозволила нам визначити перелік обставин, які заважають припиненню куріння в підлітковому середовищі. Анкетування показало, що 34% хлопців і 47% дівчат, які вживають тютюн основною причиною, яка ускладнює відмову від куріння, вважають «вплив оточуючих». Також головними мотивами початку куріння були: бажання придбати друзів і виділитися серед однолітків – відповіло 13 осіб; мода і куріння батьків – 9 осіб; цікавість і дорослий вигляд – 8 осіб. Отже нами було виявлено, що особливу роль у поширенні куріння серед підлітків гають мотивація і привабливість куріння.

Таким чином, тютюнопаління одна з найактуальніших проблем у середовищі підлітків, оскільки має значний вплив на здоров’я молодого покоління. Окреслені причини, що спонукають підлітків до тютюнопаління визначають необхідність комплексної профілактики цього негативного явища, в тому числі з залученням ресурсів засобів масової інформації.