Список використаної літератури

1. Архипова С.П. Соціальна педагогіка : навч.-метод. посіб. / С.П.Архипова, Г.Я. Майборода. – Черкаси-Ужгород, 2002. – 154 с.

2. Вступ до спеціальності «Соціальна педагогіка» : навч. посіб. / авт.-уклад. : Л.І. Міщик, О.П. Демченко; за заг. ред. Л.І. Міщик. – К. : Видавничий дім «Слово», 2013. – 328 с.

3. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики : учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Ф.А. Мустаева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Академический проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2002. – 416 с.

4. Шептенко П.А. Методика и технология работы социального педагога : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / П.А. Шептенко, Г.А. Воронина; под ред. В.А. Сластенина. – М. : Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с.

Науковий керівник: ст. викладач В. В. Тихолоз

Арт терапія в соціальній роботі з людьми похилого віку о. В. Левченко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Соціальна робота визнана в усьому світі основою для якої є характерний прояв гуманного ставлення людини до людини. Потреба в соціальній роботі збільшується під час соціальних та економічних криз, бо в таких умовах з’являється чимало людей, котрі не можуть обійтися без захисту і допомоги з боку інших членів суспільства.

Зміна соціально- психологічної основи нашого суспільства корегує життя усіх поколінь, зокрема і старшого. Проблема самотності людей похилого віку стоїть особливо гостро, і у всьому світі носить універсальний характер. У літніх людей проявляються такі проблеми, як незатребуваність, відчуженість їх у суспільстві, відчуття своєї непотрібності, марності. У зв’язку з цим арт- терапевтичні заняття з людьми похилого віку, спрямованні на подолання таких проблем, є актуальними.

Арт- терапевтична соціальна робота з людьми похилого віку становить особливий вид професійної діяльності. Така робота в сучасному розумінні є складним і систематичним процесом цілеспрямованої організації професійно- прикладної діяльності, орієнтованої на дієве вирішення проблем такої категорії людей.

На сучасному етапі арт- терапевтична діяльність з людьми похилого віку вже стала об'єктом дослідження таких учених, як О. Сорока [5]; В. Куличенко [2]; М. Кісільова [4]; Н. Шмельова [6]; Б. Ананьєв [1]; І. Бондаренко [3] та ін.

Мета статті: проаналізувати можливості арт- терапії в соціальній роботі з людьми похилого віку.

Важливою соціальною проблемою осіб похилого віку є поступова руйнація традиційних сімейних традицій, яка призвела до того, що старше покоління не займає почесного положення. Найчастіше люди похилого віку взагалі живуть окремо від сімей і тому їм буває несила справлятися зі своїми недугами і самотністю. Раніше основна відповідальність за літніх людей належала сім'ї, то зараз це роль держави та місцевих органів, установ соціального захисту [3].

Б. Ананьєв зазначає, що існують чотири характерні особливості стилю життя, поведінки літньої людини, перш за все втрачається соціальна повнота життя, обмежується кількість і якість зв'язків із суспільством, деколи виникає самоізоляція від соціального оточення.

Друга особливість життя та поведінки людей похилого віку – це психологічний захист, що сковує розум, почуття, життєдіяльність людей “третього” віку. Психологічний захист як властивість особистості дозволяє людині організувати тимчасову душевну рівновагу. Але для літніх людей часом такий захист має негативний ефект, оскільки призводить до прагнення уникнути нової інформації, інших обставин життя, відмінних від сформованих стереотипів.

По- третє, у таких людей своєрідне відчуття часу. Літня людина завжди живе нині. Її минуле, спогади, також, як і майбутнє завжди з нею, у сьогоденні. Звідси з'являються такі риси, як обережність, ощадливість. Подібному збереженню піддаються і духовний світ, інтереси, цінності. Біг часу стає більш плавним. Людина завчасно планує ту чи ту дію: сходити в аптеку, магазин, до друзів, до лікарні. До них літня людина готується морально.

Четвертою особливісттю є те, що у людей похилого віку часто яскравіше проявляються окремі риси характеру, які в молодості маскувалися, не виявлялися чітко. Це такі риси, як образливість, дратівливість, примхливість, сварливість, жадібність, запальність [1] .

На думку вчених, арт-терапія являє собою методику лікування за допомогою художньої творчості. Нині вважається одним з найбільш м'яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологів, працівників соціальної сфери, психотерапевтів [5].

У своїй роботі “Арт- терапія в практичній психології та соціальній роботі” М. Кісільова наголошує на важливість арт- терапії в соціальній роботі з людьми похилого віку. Вона слушно зауважує, що психофізичне і духовне здоров'я людини навряд чи можна відокремити від “здоров'я” середовища – соціального, економічного, культурного, політичного. Це середовище значною мірою системи медичного обслуговування та освіти, методи соціальної роботи з населенням. Дослідниця наводить таке значення поняття “арт- терапія” – це метод розвитку та зміни свідомих і несвідомих сторін психіки особистості за допомогою різних форм і видів мистецтва та наводить її види: ізотерапія, ігротерапія, бібліотерапія, казкотерапі та інші [4].

Взаємодія арт-терапевта з людьми похилого віку вимагає врахування цілого ряду психологічних, соціальних і фізіологічних факторів. Специфічними завданнями арт-терапевтичної роботи при цьому є подолання соціальної ізоляції, підвищення самооцінки людини похилого віку, створення умов для актуалізації її життєвого досвіду, визнання цінностей, реалізація нею свого творчого потенціалу. Безсумнівно, значимість має соціальний контекст, у якому реалізується робота такого роду, зокрема, нерідко самотність і ізольованість людей похилого віку, їхня безпорадність, відносна обмеженість матеріальних ресурсів суспільства для допомоги їм. У нашій країні до цього додається вкрай слабкий розвиток системи геріатричних і психогеріатричних послуг, а також існуюючі соціально- психологічні стереотипи сприйняття старих людей як “баласту” суспільства [5].

Одним із методів роботи з людьми похилого віку є індивідуальна робота. М. Кісільова зазначає, що використання образотворчих технік в індивідуальній роботі з людьми похилого віку передбачає меншу структурність занять, ніж групова. Тут можна запропонувати клієнтам відобразити в малюнку той чи той сюжет із їхнього життя. Для встановлення довірливих відносин з арт-терапевтом рекомендується використовувати техніку спільного малювання. Багато літніх людей відчувають у ізотерапії певні утруднення: воно нагадує їм про дитячі роки і здається “несерйозним заняттям” [4].

О. Сорока зауважує, що хотіла б бачити очевидні прикмети поліпшення стану своїх пацієнтів. Тобто ізотерапія представляється як процес створення красивих картинок для прикраси стін. Якщо її пацієнти, займаючись ізотерапією, не виявляють ознак наснаги і щастя, то вони виявляють явну незадоволеність і роздратування. Незадоволеність поступово призводить до ворожості [5].

Отже, якщо використовувати арт-терапевтичну діяльність в соціальній роботі, то це сприяє вирішенню проблем психофізичного здоров'я таких соціальних груп, як люди похилого віку. Арт- терапевтична діяльність з такими людьми вимагає врахування цілого ряду психологічних, соціальних і фізіологічних факторів. Терапія мистецтвом позитивно впливає на людей похилого віку, адже не вимагає навичок. Старих людей потрібно сприймати такими, які вони є, і не очікувати від них обов’язкового відображення в малюнках щасливих спогадів і почуттів. Люди похилого віку не завжди будуть готові показувати свої роботи іншим: вони, можливо, захочуть сховати їх від навколишніх чи навіть знищити, оскільки в цих роботах відбивається їхня безпорадність.