Список використаної літератури

1. Бех І. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід / І. Бех, Л. Зайцева // Дошкільне виховання. – 2013. – № 1. – С. 2–5. 2

2. Макаренко А.С. Виховання в праці. Твори: У 7-и т. – Т. 4. – С. 388-389. 7

3. Оуен Р. Новий погляд на суспільство, або досліди із створення людського характеру / Р. Оуен // Хрестоматія по історії зарубіжної педагогіки. – М. : Просвещение, 1981. – 238 с.

4. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 3-тє, перероблене і доповнене / За заг. ред. О.А. Дубасенюк. – Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. – С. 347.

5. Учебник педагогіки. Основания психологи и логики в святи с педагогическими применениями – М. : Изд-во К. Тихомирова, 1887. – 165 с.

Науковий керівник: ст. викладач О.І. Луценко

Корекція дитячих страхів

О.Ю. Маринченко, Ю.О. Соловей

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація. У статті проаналізоване питання особливості виникнення дитячих страхів. Розкрито питання профілактики та корекції дитячих страхів з метою оптимізації гармонійного розвитку особистості дитини.

Ключові слова: дитина, страх, корекція, профілактика.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, в сучасному суспільстві на дитину діє безліч несприятливих факторів, здатних не тільки загальмувати розвиток потенційних можливостей особистості, але й повернути процес її розвитку назад.

Останнім часом питання діагностики та корекції страхів набули, важливого значення. Тому, гостро постає питання комплексного підходу до вирішення проблеми корекції дитячих страхів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями корекції дитячих страхів займалися такі науковці, як А. І. Захаров, А. С. Співаковська, Л. А. Петровська, Т. М. Мішина, К. Д. Ушинський. Вони дослідили, що дитячий страх – це особлива чуттєва реакція організму, яка може розвиватися у дитини в будь-якому віці. Вчені підкреслювали, що причинами появи страхів у дитячому віці є складні сімейні відносини, неправильне виховання, конфлікти. Науковці наголошували, що будь-який дитячий страх піддається корекції, варто лише вчасно його виявити.

Формування мети статті (постановка завдання). Метою статті є розкриття та корекція дитячих страхів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Страх – це психічний стан, що виникає на основі інстинкту самозбереження як реакція на дійсну або уявну небезпеку [5, с. 65].

На думку А. С. Співаковської, страх – це специфічний гострий емоційний стан, особлива чуттєва реакція, що виявляється в небезпечній ситуації [7, с. 10].

А. І. Захаров зазначає, що страх може розвиватися у дитини в будь-якому віці: у дітей від 1 року до 3 років нерідкі нічні страхи, на 2-му році життя, найбільш часто проявляється страх несподіваних звуків, страх самотності, страх болю (та пов'язаний з цим страх медичних працівників). У 3-5 років для дітей характерні страхи самотності, темряви і замкнутого простору. Від 5 -7 років провідним стає страх смерті. Від 7 до 11 років діти найбільше бояться бути не почутими та не оціненими [6, с. 56].

Л. А. Петровська, Т. М. Мішина, А. С. Співаковська підкреслювали, що однією з найпоширеніших причин появи дитячих страхів є неправильне виховання дитини в сім'ї, складні сімейні відносини [4, с. 22].

К. Д. Ушинський зазначав, що саме страх здатний спровокувати людину на низький вчинок, спотворити її морально і вбити душу [4 с. 26].

Отже, дослідники виявили, що дитячі страхи в тій або іншій мірі обумовлені віковими особливостями і мають тимчасовий характер. Однак ті дитячі страхи, які зберігаються тривалий час і важко переживаються дитиною, вказують про нервову слабкість малюка, неправильну поведінку батьків, конфліктні відносини в сімʼї в цілому є ознакою неблагополуччя. Вкажемо на основні причини виникнення страхів саме у сфері сімейних відносин: потурання, непослідовність у вихованні, негативне або занадто вимогливе ставлення до дитини. Все це породжує в неї тривогу, а пізніше формує ворожість до світу.

Більшість дітей, починаючи з 3-річного віку бояться: залишатися одні в кімнаті, квартирі,нападу бандитів, захворіти, померти, смерті батьків, якихось людей, покарання; злих казкових персонажів, запізнення в дитячий садок; страшних снів, деяких тварин, транспорту (машина, поїзд); висоти; глибини, замкнутого простору; води; вогню, пожежі, уколів, лікарів, болю, несподіваних різких звуків. Середнє число страхів у дівчаток вище, ніж у хлопчиків. Найбільш чутливі до страхів діти 6-7-річного віку [1, с. 11].

Необхідно відзначити, що боязкість і страх у дошкільному віці не є стійкою рисою і піддаються корекції при адекватному до них підході з боку дорослих [2, с.24].

Подолати страх можна різними шляхами: активізувати зовнішню поведінку, переключити увагу на звичні дії, відвернутися від обʼєкту, що викликає важкий стан, вселити впевненість, загострити відчуття обов’язку, мобілізувати поведінку, орієнтувати на доцільну діяльність , показати приклад витримки. [3, с. 44].

Науковці зазначають, що всі страхи піддаються корекції, але важливо своєчасно виявити причини їх виникнення та створити позитивне і сприятливе середовище для розвитку дитини. Важливо, також, проводити профілактику дитячих страхів.

Висновок. У процесі наукового аналізу встановлено, що кожна дитина має власні страхи, але в будь-якому разі вони піддаються корекції. Варто лише своєчасно виявити джерело страху.

Профілактика – це один із найкращих способів корекції дитячих страхів, яка полягає у підвищенні психоемоційного рівня дитини, її самооцінки, впевненості, врівноваженості.

Перспективи подальших досліджень. Важливою сходинкою вивчення дитячого страху є першочергове своєчасне діагностування дитячих поведінкових аспектів. Такі прояви дитячої поведінки, як тривожність, замкнутість, хворобливість є сигналом наявності дитячого страху. Слід глибше вивчати причини виникнення страхів дитини, вдало застосовувати комплекс методів у подоланні негативних проявів та створити найбільш сприятливе середовище для корекції та профілактики вищеозначених проявів.